обстановка

ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Дивізія, в якій служив Тимко з Марком, була сформована з сибіряків та уральців, людей поважних, мовчакуватих і надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); Син убогого шляхтича,.. Адам (Міцкевич) зростав в обстановці, що її в якійсь мірі можна назвати патріархальною та ідилічною (М. Рильський); Вони (люди) такі, якими зробили їх історичні і соціальні умови життя (М. Коцюбинський); В школі відчувалася та атмосфера хвилюючої урочистості, в якій розпочався перший день екзаменів (О. Донченко); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Черниш терпляче вів пристрілювання. Як завжди в таких випадках бив лише один міномет (О. Гончар); Одна Марта Кирилівна сиділа смутна. Її смутний вид мав великий контраст з веселою компанією, з веселою обставою (І. Нечуй-Левицький); Дядько у іншій постанові зріс, коло землі копався, а ми панувати звикли (Панас Мирний). — Пор. I. 1. стано́вище.

ОБСТАНО́ВКА (меблі, оздоби та предмети побуту, якими обставлено й прикрашено приміщення, житло), ОБЛА́ДНАННЯ, ОБСТА́ВА рідше, ОБСТА́ВИНА рідше, ОБСТАНО́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА заст., УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ) діал. Схвильовано оглядає Петро кімнату. Звичайна, міщанська обстановка (А. Головко); Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл, у лівому кутку — столик з квітами (З. Мороз); Обстава була звичайна, як і в українських хатах: ті ж лави, той же стіл, той же мисник, жердка над ліжком (І. Нечуй-Левицький); І то вона, обірвана, обшарпана серед такої багатої обставини (Панас Мирний); Обстанова кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл на три ноги, двоє стільців (С. Васильченко); Тут вона (канапка) не підходить до всієї постанови (Леся Українка); У мене урядження старосвітське, бо ще від родичів, але воно відповідне до мене і стоїть в гармонії й рівновазі з моєю особою (О. Кобилянська).

I. СТАНО́ВИЩЕ (сукупність умов, у яких хто-, що-небудь перебуває), СТАН, СИТУА́ЦІЯ, ОБСТА́ВИНИ, ОБСТАНО́ВКА. Сиваш заливає водою. Становище вкрай загрозливе (О. Гончар); Мозок Семенів почав убирати в себе усі найдрібніші подробиці.. дійсності, і з тих подробиць складалась невесела картина його стану, малювалась безрадісна пришлість (М. Коцюбинський); Загальна ситуація складалась так: кінну атаку.. було відбито, два танки та три панцерники вибито (М. Трублаїні). — Пор. I. обста́вини.