1. Словник синонімів української мови

обшар

МЕ́ЖІ (розміри якоїсь діяльності, обмежені чим-небудь), РА́МКИ, О́БСЯГ, О́БШАР розм. Межі впливу Шевченка на українську поезію визначити майже неможливо, бо відчувається він і понині (з журналу); Через непередбачену перерву в навчанні, яка тривала понад два тижні, викладачі не можуть укластися в рамки старої програми (П. Колесник); Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (М. Коцюбинський); Так широко розуміючи завдання й обшар праці "Гарту".., ми виходили із розуміння конкретної обстановки (В. Еллан).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне "об'єктивні" теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшар — О́бшар: — (двірський): двір, поміщицькі маєтки [VII] — двір, поміщицькі маєтки [19] — територія господарства поміщика, що становила окрему адміністративну одиницю [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. обшар — о́бшар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. обшар — О́бшар. Простір, площа, приміщення. На вість о випадку має начальник контрольного обшару скарбового дібрати собі асесора (начальника громади або жандарма) і сейчас на місци випадку провірити обставини і пересьвідчити... Українська літературна мова на Буковині
  4. обшар — Простір; (праці) обсяг; (навколишній) див. ДОВКІЛЛЯ; обшир. Словник синонімів Караванського
  5. обшар — -у, ч. 1》 рідко.Певний простір, звичайно обмежений чим-небудь. 2》 збірн., іст., зах. Селяни, які обслуговували панський двір і жили при ньому; двораки. 3》 рідко. Те саме, що обсяг 2). 4》 рідко. Те саме, що середовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обшар — О́БШАР, у, ч. 1. рідко. Те саме, що про́стір; обшир. Юрба з навісним лементом жене Пірцу, аж поки та зникає з заселеного обшару (Леся Українка); Раз на рік приїздила .. поглянути .. на свій обшар двірський (Г. Хоткевич). 2. рідко. Те саме, що о́бсяг... Словник української мови у 20 томах
  7. обшар — О́БШАР, у, ч. 1. рідко. Певний простір, звичайно обмежений чим-небудь. Юрба з навісним лементом жене Пірцу, аж поки та зникає з заселеного обшару (Л. Укр., II, 1951, 162); Раз на рік приїздила.. поглянути.. на свій обшар двірський (Хотк., II, 1966, 364). Словник української мови в 11 томах