обширний

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет., ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил. Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її (долини) упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.

ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ (ПРИЗВІ́ЛЬНИЙ рідше), ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙ рідко. От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: — Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні — Йдуть і їдуть (селяни) на базар (С. Олійник); Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, — Глянуть — міри не даси (Є. Гребінка). — Пор. 1. безме́жний.

ПОТУ́ЖНИЙ (про родовище, пласт і т. ін.), ОБШИ́РНИЙ, ТОВСТИ́Й (про пласт). Повертається (Брага) до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий ґрунт,.. достругуючись до тих кіммерійських глин, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (О. Гончар); Виявлено на нашому шельфі.. цінну мінеральну сировину: ..обширні поля залізо-марганцевих конкрецій.. та потужні субмаринні джерела прісних вод (з журналу); — Рудня відкрита, — промовляє Огей, — вона досліджена і штольню намічено у схилі заляглої товстої рудної жили (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обширний — обши́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. обширний — див. просторий Словник синонімів Вусика
  3. обширний — Розлогий, просторий, широкий, широкополий, великий, численний Словник чужослів Павло Штепа
  4. обширний — ОБШИ́РНИЙ, а, е, рідко. 1. Який займає великий простір; дуже великий. Так пара горличок невинних Летять спастись в лісах обширних Од злого кібчика когтей (І. Котляревський); // діал. Просторий. Словник української мови у 20 томах
  5. обширний — ОБШИ́РНИЙ, а, е, рідко. 1. Який займає великий простір; дуже великий. Так пара горличок невинних Летять спастись в лісах обширних Од злого кібчика когтей (Котл., І, 1952, 228); // діал. Просторий. Словник української мови в 11 томах