огріх

О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес — густе руно око вбира, жодного обсіву (К. Гордієнко); Його поле завжди милує зір буйним колосом. Тут ніколи не буває.. просівів (з газети).

ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері — жодної похибки" (С. Журахович); — Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); — Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (І. Волошин). — Пор. 1. недо́гляд.