1. Словник синонімів української мови

огуд

ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами — то там, то сям палили прив'ялі бур'яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). — Пор. бади́лля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огуд — о́гуд іменник чоловічого роду огудина збірн., діал. Орфографічний словник української мови
  2. огуд — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. огуд — -у, ч., збірн., діал. Огудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огуд — О́ГУД, у, ч., збірн., діал. Огудина. Городина така пишна тоді була вродила, на городі сильний був огуд з кабаків (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  5. огуд — О́ГУД, у, ч., збірн., діал. Огудина. Словник української мови в 11 томах
  6. огуд — Огуд, -ду м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225. Словник української мови Грінченка