огуда

О́СУД (вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь), ОСУ́ДЖЕННЯ, ЗАСУ́ДЖЕННЯ, НЕСХВА́ЛЕННЯ, ОГУ́ДА, ГА́НА, ПРОКЛЯ́ТТЯ підсил., ОСТРАКІ́ЗМ підсил. книжн., РОЗЦІ́НКА заст. То був гнів справедливості, правоти, презирства до дезертира й осуд тих, що мимоволі звільняли його від кари (Ю. Мушкетик); Оксен батькове женихання розцінював хоч і не зовсім доброзичливо, проте і без особливого осудження. Він розумів, що одному старому буде жити важко (Григорій Тютюнник); Брат прислухався до всього уважно, але не виявляв ні схвалення, ні огуди (В. Козаченко); Ох, мужу мій перший, та добрий, Ти ж у мене перший був: Ти ж мене не збив, не злаяв, до гани не дав (П. Чубинський); Батьки ще наші не забули, З прокляттям згадують не раз Полків денікінських розгули На Україні в давній час (М. Нагнибіда); Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар). — Пор. до́кі́р.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огуда — огу́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. огуда — Осуд, ганьба, гана; (обмова) наклеп; (дія) паплюження, огудження. Словник синонімів Караванського
  3. огуда — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  4. огуда — -и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. огуда — ОГУ́ДА, и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Панас Мирний); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  6. огуда — ОГУ́ДА, и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Мирний, І, 1949, 267); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 347). Словник української мови в 11 томах
  7. огуда — Огу́да, -ди ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207. Словник української мови Грінченка