одр
ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив (Сивоок), що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа — міх да рогожа — То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). — Пор. 1. барлі́г, лі́жко.
Значення в інших словниках
- одр — одр іменник чоловічого роду ліжко рідко Орфографічний словник української мови
- одр — -а, ч. 1》 заст., уроч.Ліжко, постіль. На смертнім одрі — а) при смерті; б) мертвий. 2》 діал. Старенька коняка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одр — Ліжко, див. постіль, кровать Словник чужослів Павло Штепа
- одр — ОДР, а́, ч., заст., уроч. Ліжко, постіль. Юрба хвилюється і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
- одр — ОДР, а́, ч., заст., уроч. Ліжко, постіль. Юрба хвилюється і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 183). На сме́ртнім одрі́: а) при смерті; б) мертвий. Словник української мови в 11 томах