1. Словник синонімів української мови

одубілий

МЕ́РЗЛИЙ (який загинув або дуже застиг від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ЗАДУБІ́ЛИЙ розм., ОДУБІ́ЛИЙ розм. На третій тільки день кинулись селяни шукати Катрю і знайшли її вже задубілу біля мерзлого сина (Панас Мирний); Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка (Б. Грінченко); Буйні градини з дрібну сливу завбільшки били моряків, змоклих і змерзлих до кісток (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одубілий — одубі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. одубілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до одубіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одубілий — ОДУБІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до одубі́ти. Хвилю лежав я зовсім одубілий, і мені здавалося, що темні демони пустині з тихим шепотом вдоволення обступають мене (І. Франко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. одубілий — ОДУБІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до одубі́ти. Хвилю лежав я зовсім одубілий, і мені здавалося, що темні демони пустині з тихим шепотом вдоволення обступають мене (Фр., II, 1950, 93); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах