оманливий

ОМА́НЛИВИЙ (який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ, ОМА́ННИЙ, МІШУ́РНИЙ, ЗЛУ́ДНИЙ діал. Навкруги — лунка тиша зимового сну. Однак вона оманлива: ліс живе (з журналу); Товщина льодяного покриву на Дніпрі.. обманлива. Там, де вчора була рівна поверхня, сьогодні може з'явитися ополонка, присипана снігом (з газети); Обманні, брехливі ріки! Близькі, майже відчутні, біжать і біжать під сонцем (О. Гончар); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу).

ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують — це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); — Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); (Маруся:) Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). — Пор. 1. нереа́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оманливий — ома́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оманливий — Оманний, облудний, облудливий, г. злудний, сов. обманливий; (мир) уявний, ілюзорний, примарний, г. сповидний. Словник синонімів Караванського
  3. оманливий — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. оманливий — -а, -е. 1》 Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. || Примарний, уявний; несправжній. 2》 Який вабить, чарує своєю незвичайністю, загадковістю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Якою оманливою буває людська зовнішність!... Словник української мови у 20 томах
  6. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Чимало людей у чорне павутиння оманлива біблія втягла (Ковінька, Чому я не сокіл.. Словник української мови в 11 томах