1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оманливий

ома́нливий

-а, -е.

1》 Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь.

|| Примарний, уявний; несправжній.

2》 Який вабить, чарує своєю незвичайністю, загадковістю і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оманливий — ома́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оманливий — Оманний, облудний, облудливий, г. злудний, сов. обманливий; (мир) уявний, ілюзорний, примарний, г. сповидний. Словник синонімів Караванського
  3. оманливий — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Якою оманливою буває людська зовнішність!... Словник української мови у 20 томах
  5. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ (який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ, ОМА́ННИЙ, МІШУ́РНИЙ, ЗЛУ́ДНИЙ діал. Навкруги — лунка тиша зимового сну. Словник синонімів української мови
  6. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Чимало людей у чорне павутиння оманлива біблія втягла (Ковінька, Чому я не сокіл.. Словник української мови в 11 томах