оповіщення

ОГОЛО́ШЕННЯ (письмове повідомлення про щось), ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА рідше, ОБ'Я́ВА рідше. На круглій тумбі наклеєно кілька оголошень (В. Петльований); На оповіщенні намальовані були різні чуда, які Шмідель і його служба показували з коньми і самі (О. Ковінька); Приїхавши в Київ, я зараз же надумався надрукувати в газеті оповістку (В. Самійленко).

ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.; ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА діал. (перев. коротке письмове); ДО́ПОВІДЬ, ВІ́ДЧИТ заст. (прилюдне на певну тему); РЕФЕРА́Т (коротке усне або письмове, перев. наукове); РА́ПОРТ, ДОНЕ́СЕННЯ (офіційне, адресоване вищій інстанції); ДЕПЕ́ША (термінове офіційне); БЮЛЕТЕ́НЬ (коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор. чу́тка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповіщення — опові́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оповіщення — див. оголошення Словник синонімів Вусика
  3. оповіщення — -я, с. 1》 Дія за знач. оповістити, оповіщати. 2》 Письмове повідомлення про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оповіщення — ОПОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповісти́ти. Я боявся, що й останньої ночі Аракеліяна не оповістять про помилування. Саме з цієї причини я так домагався дозволу особисто брати участь у цьому оповіщенні (І. Кулик). Словник української мови у 20 томах
  5. оповіщення — Опові́щення, -ння, -нню, в -нні; -ві́щення, -ві́щень, -щенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оповіщення — ОПОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповісти́ти, оповіща́ти. Я боявся, що й останньої ночі Аракеліяна не оповістять про помилування. Саме з цієї причини я так домагався дозволу особисто брати участь у цьому оповіщенні (Кулик, Записки консула, 1958, 100). Словник української мови в 11 томах