оповіщення
опові́щення
-я, с.
1》 Дія за знач. оповістити, оповіщати.
2》 Письмове повідомлення про що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оповіщення — опові́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оповіщення — див. оголошення Словник синонімів Вусика
- оповіщення — ОПОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповісти́ти. Я боявся, що й останньої ночі Аракеліяна не оповістять про помилування. Саме з цієї причини я так домагався дозволу особисто брати участь у цьому оповіщенні (І. Кулик). Словник української мови у 20 томах
- оповіщення — ОГОЛО́ШЕННЯ (письмове повідомлення про щось), ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА рідше, ОБ'Я́ВА рідше. На круглій тумбі наклеєно кілька оголошень (В. Петльований); На оповіщенні намальовані були різні чуда, які Шмідель і його служба показували з коньми і самі (О. Словник синонімів української мови
- оповіщення — Опові́щення, -ння, -нню, в -нні; -ві́щення, -ві́щень, -щенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оповіщення — ОПОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. оповісти́ти, оповіща́ти. Я боявся, що й останньої ночі Аракеліяна не оповістять про помилування. Саме з цієї причини я так домагався дозволу особисто брати участь у цьому оповіщенні (Кулик, Записки консула, 1958, 100). Словник української мови в 11 томах