опустити

НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. (голову, обличчя, чоло); ОПУСКА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (голову). — Док.: нахили́ти, нагну́ти, схили́ти, перехня́бити діал. пригну́ти, зігну́ти, перегну́ти, перехили́ти, похили́ти, опусти́ти, прихили́ти. Килина мерщій нахилила обличчя (А. Головко); — Сонька? — перепитала молодичка й так нагнула голову, що її підборіддя стало потрійне (Є. Гуцало); За хвилину Заїка вже стояв на балконі й почтиво схилив спину за кріслом князя (Г. Хоткевич); Низько пригнувши голову, йде (гусак) прямо на неї (А. Дімаров); Кінь став дибки, граціозно зігнувши шию (І. Нечуй-Левицький); Добриловський ще раз граціозно і якось м'яко нахилив шию й голову... перегнув пополовині свою тонку фігуру та й сів у крісло (І. Нечуй-Левицький); Чубенко хилив голову й пускав з руки повід (Ю. Яновський); Ото він і пішов.. тихою ступою, похиливши голову, мов задумався (Г. Квітка-Основ'яненко); Клонить обличчя кохане До узголів'я жона (М. Рильський); Її здалося, що всі люди задивлялись на неї, а вона, прихиляючи голову, тихенько здоровкалась з ними (М. Стельмах).

ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док.: опусти́ти, спусти́ти, зни́зити, упусти́ти (впусти́ти), попусти́ти, зві́сити, пові́сити, осади́ти, присади́ти, пону́рити, поту́пити. Денис, ..не опускаючи рушниці, великими стрибками побіг озиминою в тому керунку, де впала птиця (Григорій Тютюнник); Увечері.. вітер зліг і довелось спускати вітрила (С. Скляренко); Канушевич постояв якусь хвилину коло крана, потім зіскочив на площадку, знизив стрілу (Г. Коцюба); Альоша вийшов на вулицю і, впустивши на груди голову, побрів у порт (І. Микитенко); Попустила (дівчина) свої руки білі у великій тузі (Марко Вовчок); Чіпка сидів на лаві, ноги звісивши (Панас Мирний); Повісив свої грона бузок (Ю. Яновський); Щось забилося під її серцем, щось осадило її на землю... (Панас Мирний); Витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює свої хромові, а тоді.. ще й присадить халявку, щоб гармошкою була... (О. Гончар); Довго їхав Шрам, опустивши голову (П. Куліш); Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її (Г. Хоткевич).

СКИДА́ТИ (кидати когоабо що-небудь униз чи з чогось), СПИХА́ТИ, ОПУСКА́ТИ, ЗШТО́ВХУВАТИ (ЗІШТО́ВХУВАТИ), ЗМА́ХУВАТИ (змахом чи змахами руки); ВАЛИ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ (що-небудь велике, важке); ЗВЕРГА́ТИ книжн. (із силою). — Док.: ски́нути, зіпхну́ти, спихну́ти рідше опусти́ти, зштовхну́ти (зіштовхну́ти), змахну́ти, зметну́ти, звали́ти, зве́ргнути, зве́ргти. Автомашина розвозила мішки картоплі, і сам шофер скидав їх вздовж гін (В. Гжицький); Він спав і раптом почув, що хтось сидить на ньому верхи і викручує ліву руку. Сержант скинув лейтенанта на траву (Григорій Тютюнник); Яшко на ходу.. почепився на східець, і хоч кондуктор лаявся і спихав, мовчки й рішуче став на тормозі (А. Головко); Дужий штовхан в плече зіпхнув Шостопалька з високого укосу (І. Ле); Тихозоров знайшов похиле узгір'я.. Коли лізтиме, скажімо, ведмідь, його легко можна буде зштовхнути (О. Донченко); Вони.. змахнули крихти з скатертини (Ю. Смолич); Зметнувши крихти з столу на підлогу, Приник до лампи збуджений Сергій (М. Бажан); Побачив би ти, як будемо звалювати колоди, як вони падатимуть, гупаючи, на землю (А. Хорунжий).