опустити

Значення в інших словниках

1. опустити — Опусти́ти: — в окр. значенні: залишити [52] — залишити, покинути [2;XIII] — покинути, залишити [III,IV] Словник з творів Івана Франка
2. опустити — опусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. опустити — Опусти́ти, опуска́ти. 1. Покинути, залишити. Як приятелі мої, так і сили мої мене опускають. У болях і бажанях чую ся щораз більше слабим і прибитим (“На оливній горї“, Б., 1895, 13, 1); Почала-м Вашу повість в “Зорі ” читати. Українська літературна мова на Буковині
4. опустити — див. опускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опустити — ОПУСТИ́ТИ див. опуска́ти. Словник української мови у 20 томах
6. опустити — Опустив вуха, гей лопух на дощі. Про чоловіка, що зжурився з великого горя. Що нині опустиш, того й завтра не доженеш. Прогаяного часу не завернеш. Нагоди утраченої не вернеш. Приповідки або українсько-народня філософія
7. опустити — ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Фразеологічний словник української мови
8. опустити — НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
9. опустити — ОПУСТИ́ТИ див. опуска́ти. Словник української мови в 11 томах
10. опустити — Опуска́ти, -каю, -єш сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл. 1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати. Чуб. V. 428. 2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав. Чуб. I. 89. Словник української мови Грінченка