опускати

(-аю, -аєш) недок., кого.

1. крим. Позбавляти в'язня високого статусу приниженнями (напр. мужолозством). — А таких як, ти, сморчок галімий, я опускав на зоні (О. Яровий, Чекання несподіванки). СЖЗ, 76.

2. мол. Принижувати, ображати когось. БСРЖ, 399.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опускати — Залишати [VI] — покидати, залишати [II] Словник з творів Івана Франка
  2. опускати — опуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. опускати — Спускати; (віти) схиляти; (у воду) зануряти; (до кишені) засувати; (бомби) скидати; (школу) Б.З. залишати, покидати; (стрілу крана) майнати. Словник синонімів Караванського
  4. опускати — -аю, -аєш, недок., опустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Переміщувати нижче, донизу. || Схиляти, звішувати донизу. || на що. Спускаючи вниз, класти, ставити на що-небудь. Опускати руки — впадати в розпач, в апатію; ставати пасивним, бездіяльним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опускати — Хилити, похилити, схиляти, схилити, посхиляти, див. понурювати, потуплювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. опускати — ОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док. 1. кого, що. Переміщувати нижче, донизу. Погиба опускає газету і не знає, чи шматувати її, чи повернути сотникові (М. Стельмах); Жменяків син зупинився біля колодязя. Словник української мови у 20 томах
  7. опускати — опуска́ти 1. опускати ◊ опустив ву́ха як свиня́ в дощ про людину, яка втратила відвагу (ст) 2. залишати, покидати (ст): Не опускайте нас! (Шухевич) 3. пропустити (ст): Лише часом майнуло обличчя із “товариства”, що не вспів іще побачити вистави вечором, а не хотів її опустити (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. опускати — Аю, -аєш, недок., опустити, -ущу, -устиш, док., вульг. Ганьбити когось, принижувати. Не треба мене опускати: не думай, що ти велике цабе і можеш от так просто наїжджати на людей. ◇ Опустити нижче ватерлінії. Словник сучасного українського сленгу
  9. опускати — ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Фразеологічний словник української мови
  10. опускати — НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  11. опускати — ОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Переміщувати нижче, донизу. Погиба опускає газету і не знає, чи шматувати її, чи повернути сотникові (Стельмах, II, 1962, 54); Жменяків син зупинився біля колодязя. Словник української мови в 11 томах