1. Словник синонімів української мови

осичина

ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Сосюра); З осичини не роблять коліс (прислів'я); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (І. Франко); Сяду я над бором коло хати, Де з вітрами розмовля трепета (Д. Павличко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осичина — оси́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. осичина — -и, ж. 1》 Те саме, що осика. 2》 збірн. Осиковий ліс або гай; осичняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осичина — ОСИ́ЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що оси́ка. Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить (М. Старицький); Залопотіло листя на осичині, заворушилися довгі коси беріз, злегка зашуміли дуби і липи (А. Шиян); З осичини не роблять коліс (примовка). Словник української мови у 20 томах
  4. осичина — Оси́чина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. осичина — ОСИ́ЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що оси́ка. Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить (Стар., Поет. тв., 1958, 31); Залопотіло листя на осичині, заворушилися довгі коси беріз, злегка зашуміли дуби і липи (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
  6. осичина — Осичина, -ни ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина!... Словник української мови Грінченка