1. Словник синонімів української мови

осікати

ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев. про розмову). — Док.: осади́ти, осмикну́ти (обсмикну́ти), осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); — Не лізь поперед батька в пекло, — осмикували чоловіка (М. Стельмах); — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); — Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. — сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осікати — осіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осікати — -аю, -аєш, недок., осікти, осічу, осічеш, док., перех. 1》 розм., рідко. Те саме, що обсікати. 2》 Різко зупиняти, переривати чиї-небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осікати — ОСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСІКТИ́, осічу́, осіче́ш, док. 1. що, розм., рідко. Те саме, що обсіка́ти 1. 2. кого. Різко зупиняти, переривати чиї-небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати. Словник української мови у 20 томах
  4. осікати — ОСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСІКТИ́, осічу́, осіче́ш, док., перех. 1. розм., рідко. Те саме, що обсіка́ти 1. 2. Різко зупиняти, переривати чиї-небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати. Словник української мови в 11 томах