охорона

ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Головко); Вранці він часом гуляє.. Але не сам, з ним охорона (М. Коцюбинський); — Знову почав (пан) козаків зброїти.. Усюди чати розставили, сторожу постановили (Панас Мирний); Начальник караулу схоплюється, побачивши офіцера (Ю. Яновський); Он з полоненими конвой пройшов (П. Тичина); Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (О. Досвітній).

ЗА́ХИСТ (кого-, чого-небудь від нападу, замаху, ворожих і т. ін. дій), ОБОРО́НА, ОХОРО́НА, ЗАСЛО́НА розм., ВІДБОРО́НА діал., ОСЛО́НА діал., ОГРА́ДА заст., ЗАБОРО́НА заст., ЗАБЕЗПЕ́КА рідко. Основне призначення судів у правовій державі — це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); (Матушка гуменя:) Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).

ОХОРО́НА (оберігання кого-, чого-небудь); ВАРТУВА́ННЯ, ВА́РТА, ЧАТУВА́ННЯ, ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше (перев. із зброєю, у складі озброєного загону); СТОРОЖУВА́ННЯ, СТОРО́ЖА рідше (перев. матеріальних цінностей). Після того, як загін Килигея остаточно закріпився в Хорлах, на нього було покладено охорону всього чорноморського узбережжя (О. Гончар); Ми ще заздалегідь познаходили собі такі місця для вартування, які дозволяли нам помічати кожного, хто проходив поблизу (Л. Смілянський); Оце тільки вдосвіта вернувся (Юхим) з варти та й приліг на часинку (А. Головко); Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (О. Досвітній); — Як упораються (козаки), так лишать там на сторожі вартових, а самі з припасом прибудуть сюди. — Добре, — промовив пан сотник. — Ну, а у млин, під лотоки, на чати готуються? (М. Старицький); Сторож ходив, мов вартовий на чаті (І. Франко); Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (В. Кучер).