охорона

див. вартовий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охорона — охоро́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. охорона — Захист, (лісу) збереження; (себе) самоохорона; (при установі) варта, сторожа, сов. караул; (загін) патруля <�патруль>. Словник синонімів Караванського
  3. охорона — -и, ж. 1》 Дія за знач. охороняти. Охорона вод — система заходів, спрямованих на запобігання, обмеження і ліквідацію наслідків забруднення, засмічення і виснаження вод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охорона — хохл. (охрана) сторожа Словник чужослів Павло Штепа
  5. охорона — ОХОРО́НА, и, ж. 1. Дія за знач. охороня́ти. – Мовчіть, тихо, – крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Спали Кринички. Словник української мови у 20 томах
  6. охорона — ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Словник синонімів української мови
  7. охорона — Охоро́на, -ни, -ні; -ро́ни, -ро́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. охорона — ОХОРО́НА, и, ж. 1. Дія за знач. охороня́ти. — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (Коб., III, 1956, 525); Спали Кринички. Словник української мови в 11 томах
  9. охорона — Охорона, -ни ж. Охрана. Словник української мови Грінченка