1. Словник української мови у 20 томах

охорона

ОХОРО́НА, и, ж.

1. Дія за знач. охороня́ти.

– Мовчіть, тихо, – крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська);

Спали Кринички. І материній хаті, й рідному селу, і гамазеям з хлібом, – всьому потрібна була зараз охорона (О. Гончар);

Пан Кшивокольський .. вимагав від властей найщільнішої охорони шляхти (Г. Хоткевич).

2. Загін, організована група, що охороняє кого-, що-небудь.

Вранці він часом гуляє. Ага! Але не сам, з ним охорона (М. Коцюбинський);

Електричні вогні гарно освітлюють в'їзд у ворота і маленьку будочку, в якій несе варту охорона (Григорій Тютюнник);

// збірн. Спеціальна служба, що охороняє, оберігає що-небудь.

– Товаришу директор, через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною (Іван Ле);

З .. охорони його вигнали за пияцтво (О. Гончар);

Залізнична охорона.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охорона — охоро́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. охорона — Захист, (лісу) збереження; (себе) самоохорона; (при установі) варта, сторожа, сов. караул; (загін) патруля <�патруль>. Словник синонімів Караванського
  3. охорона — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  4. охорона — -и, ж. 1》 Дія за знач. охороняти. Охорона вод — система заходів, спрямованих на запобігання, обмеження і ліквідацію наслідків забруднення, засмічення і виснаження вод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. охорона — хохл. (охрана) сторожа Словник чужослів Павло Штепа
  6. охорона — ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Словник синонімів української мови
  7. охорона — Охоро́на, -ни, -ні; -ро́ни, -ро́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. охорона — ОХОРО́НА, и, ж. 1. Дія за знач. охороня́ти. — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (Коб., III, 1956, 525); Спали Кринички. Словник української мови в 11 томах
  9. охорона — Охорона, -ни ж. Охрана. Словник української мови Грінченка