охота

БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. з запереченням, у знач. предик., ОХО́ТА до чого, з інфін., СХОТІ́НКА рідше (схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час); ГОТО́ВНІСТЬ з інфін., до чого (згода, бажання відразу ж зробити що-небудь). Він відчув непереможне бажання намалювати когось з казахів (З. Тулуб); Народна воля і хотіння, єдина думка і порив На боротьбу нас надихають, щоб для Вітчизни кожен жив (Р. Братунь); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (І. Муратов); — Хай іде своїм власним шляхом! — Це — його воля, його право (О.Донченко); — Сьогодні, Олександре Сергійовичу, я не зможу наспівувати — немає настрою (І. Шаповал); На неї найшла охота до танців (І. Нечуй-Левицький); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (І. Волошин). — Пор. I. 1. по́тяг, 1. пра́гнення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

охота — Забава, гуляння [I] Словник з творів Івана Франка
охота — охо́та 1 іменник жіночого роду бажання, прагнення охо́та 2 присудкове слово хочеться незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
охота — Охо́та. Бажання, готовність. Зростають в чоловіці віра в добро і правду на сьвіті, любов до людий і охота постояти за покривджених до загину (Б., 1895, 14, 1); Ми, звістно, дуже раді би мати власну друкарню, та від охоти до діла занадто далеко (Б. Українська літературна мова на Буковині
охота — БАЖАННЯ, прагнення, (непереборна) кортячка; ПР. СЛ. хочеться. Словник синонімів Караванського
охота — -и, ж. 1》 Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. 2》 у знач. присудка, кому, з інфін., розм. Є бажання, хочеться. Охота тобі (вам, йому і т. ін.) з інфін. — чого, навіщо, яка рація. 3》 с. г. Період тічки, прагнення до парування у самиць. Великий тлумачний словник сучасної мови
охота — 1. ловецтво, мисливство, польовання 2. це хіть Словник чужослів Павло Штепа
охота — ОХО́ТА¹, и, ж. 1. Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. Без охоти нема роботи (прислів'я); Василину розібрала горілка. На неї найшла охота до танців (І. Словник української мови у 20 томах
охота — Без охоти нема роботи. Коли є добра воля, то й робота іде спірнійше та складніше. Боже помагай, та охоти до роботи дай. Значіння, як і сказано. Де охота, там і робота. Значіння, що й попереднє. Коби така до роботи, як до танцю, до охоти. Приповідки або українсько-народня філософія
охота — відбива́ти / відби́ти охо́ту. Перешкоджати вияву інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.). Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко). в охо́ту, з дієсл. Фразеологічний словник української мови
охота — ОХО́ТА¹, и, ж. 1. Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. Без охоти нема роботи (Укр.. присл.., 1955, 81); Василину розібрала горілка. На неї найшла охота до танців (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах