пам'ятний

НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. (який заслуговує на довге зберігання в пам'яті); НЕЗГЛА́ДНИЙ, НЕЗГЛАДИ́МИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ (перев. зі сл. враження, спогад, слід і т. ін.); НЕВИТРАВНИ́Й (перев. про якийсь тяжкий спогад, враження тощо). Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка); Від вікопомних днів минуло півсторіччя (О. Левада); Програмовий вірш "Каменярі" своєю високою ідеєю зачинав пропам'ятну "епоху каменярів" у галицькій літературі (Уляна Кравченко); Поява князя, ..його первісна сила, яка била з усієї його постаті, залишила на дівчині незгладне враження (Ю. Опільський); І ймення ваші в пам'яті людей Зістануться навіки незатерті (В. Самійленко); — Війна, певне, полишає невитравний слід у душі (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, неме́ркнучий.

ПА́М'ЯТНИЙ (який служить для зберігання в пам'яті когось, чогось), ПАМ'ЯТКО́ВИЙ, МЕМОРІА́ЛЬНИЙ (який служить для увічнення пам'яті визначної особи, події). У Моринцях і загалом у селах, які пов'язані з біографією Тараса Григоровича, є чимало так званих пам'ятних дерев (І. Волошин); — Вступаємо в нове життя, ..ми хотіли освятити цей вступ.. пам'ятковим бенкетом (І. Франко); Мовчки підійшла (дівчина) до меморіального напису й поправила квіти біля нього (В. Коротич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятний — (який використовується для зберігання пам'яті) меморіальний, (про якого довго пам'ятають) незабутній. Словник синонімів Полюги
  2. пам'ятний — па́м'ятний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пам'ятний — зап., МЕМОРІЯЛЬНИЙ; (- подію) незабутній, вікопомний, р. пам'ятливий. ФР. пам'ятковий <н. дати пам'яткового>. Словник синонімів Караванського
  4. пам'ятний — [памйатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. пам'ятний — -а, -е. 1》 Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається. || Такий, про якого пам'ятають; знайомий, відомий. || Вартий пам'яті, запам'ятовування; дорогий як пам'ять про кого-, що-небудь. || Такий, якого не можна забути; незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пам'ятний — ПА́М'ЯТНИЙ, а, е. 1. Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається. З дивною яскравістю уявився парубкові пам'ятний джок, обізвалась в ухах мелодія “молдуваняски” (М. Словник української мови у 20 томах
  7. пам'ятний — Пам'ятний, -а, -е = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821. Словник української мови Грінченка