пам'ятний

па́м'ятний

-а, -е.

1》 Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається.

|| Такий, про якого пам'ятають; знайомий, відомий.

|| Вартий пам'яті, запам'ятовування; дорогий як пам'ять про кого-, що-небудь.

|| Такий, якого не можна забути; незабутній.

2》 Який служить для запам'ятовування, для зберігання в пам'яті кого-, чого-небудь або для нагадування про когось, щось.

3》 у знач. ім. пам'ятне, -ного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятний — (який використовується для зберігання пам'яті) меморіальний, (про якого довго пам'ятають) незабутній. Словник синонімів Полюги
  2. пам'ятний — па́м'ятний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пам'ятний — зап., МЕМОРІЯЛЬНИЙ; (- подію) незабутній, вікопомний, р. пам'ятливий. ФР. пам'ятковий <н. дати пам'яткового>. Словник синонімів Караванського
  4. пам'ятний — [памйатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. пам'ятний — ПА́М'ЯТНИЙ, а, е. 1. Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається. З дивною яскравістю уявився парубкові пам'ятний джок, обізвалась в ухах мелодія “молдуваняски” (М. Словник української мови у 20 томах
  6. пам'ятний — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  7. пам'ятний — Пам'ятний, -а, -е = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821. Словник української мови Грінченка