перепиняти

ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док.: переби́ти, перерва́ти, перепини́ти, перечепи́ти, перехопи́ти, перейня́ти. Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (М. Коцюбинський); Ватаг кілька разів переривав оповідача, просячи зупинитись докладніше на тім чи іншім епізоді (В. Гжицький); Всі слухали надзвичайно уважно та цікаво, часом перепиняючи Демида та просячи щось вияснити (Б. Грінченко); (Дзюба:) Коли будете перечіплювати, я перестану розказувати (І. Кочерга); — Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (А. Головко); Говорили всі, перехоплюючи один одного (М. Коцюбинський); (Анна:) У мріях все дозволено. А потім... (Долорес (переймає):) ... Однак щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка).

ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ (шлях комусь, чомусь), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНЯ́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ПЕРЕЙМА́ТИ рідше (рухаючись упоперек чого-небудь); ЗАБІГА́ТИ (бігом, швидко, несподівано); ЗАСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ діал. (ставши на шляху); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (шлях військам ворога). — Док.: перегороди́ти, загороди́ти, перепини́ти, перекри́ти, перері́зати, пересі́кти, перетя́ти (перетну́ти), перейня́ти, забі́гти, заступи́ти, переступи́ти, перехопи́ти. В одному селі грузовикам їхнім довелося зупинитися, — дорогу перегородила колона кавалерії (О. Гончар); Напрямилася (Галя) до дверей, та Власов миттю загородив їй дорогу (Панас Мирний); Сливе над самим вухом його розтявся і, покручуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (М. Коцюбинський); Оксен.. повів своїх людей на північ.. Але і там вони наткнулись на засаду. Хтось перекрив кожну стежку (Григорій Тютюнник); Оговтавсь ворог від невдач і вже перерізав дорогу (М. Шеремет); (Благонравов:) Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть.. вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огнєву (О. Корнійчук); Солдатам перетнули путь гайдамаки (О. Довженко); На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь (Я. Щоголів); На воротах забігли їй парубки дорогу й хотіли задержати, але вирвалася (Н. Кобринська); Марина і хоче йти геть, але хлопець знову заступає їй дорогу (В. Речмедін); Від отаманства відмовляюсь. Було б негідним з мого боку переступати шлях.. нашому високоповажному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його (звіра) переставати (Словник Б. Грінченка); Перехопити дорогу кінноті.

ПЕРЕЙМА́ТИ кого, що (зупиняти, затримувати, завертати назад); ПЕРЕПИНЯ́ТИ (зупиняти, йдучи назустріч або перетинаючи шлях); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (швидко або силою); ПЕРЕСТРІВА́ТИ, ПЕРЕСТРІЧА́ТИ розм. (зустрівши); ЗАЙМА́ТИ (перев. худобу); ПЕРЕСІДА́ТИ діал. (зробивши засідку). — Док.: перейня́ти, перепини́ти, перехопи́ти, перестрі́ти (перестрі́нути), зайня́ти, пересі́сти. Попід тином біжить мати свою дочку переймати (пісня); Маковей ринувся переймати Шуриного коня (О. Гончар); І марно будуть вічні матері Синів перепинять біля порога; Коли вже народилася дорога, По ній іти (Б. Олійник); — На світанку провела я Михайла до лісу, показала, якою дорогою йти, щоб німці не перехопили (С. Журахович); Ввижається нещасній матері, як її сина перестрівають невблаганні дозорці (А. Шиян); Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрівають та розпитують (І. Нечуй-Левицький); Василь.. зайняв руденьке телятко і погнав до водопою (Панас Мирний); (Юлія:) Я тебе не пущу, Мільку!.. Ще тебе пересядуть і вб'ють де в лісах (І. Франко).