1. Словник синонімів української мови

перепитувати

РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. (шукаючи когось, щось). — Док.: розпита́ти, розпита́тися, спита́ти, спита́тися, допита́тися, перепита́ти, перепроси́ти, підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували — нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров'я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (В. Кучер); (Яким:) Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); — Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); — Чи не з'їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); — Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував (Іван) роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). — Пор. випи́тувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепитувати — перепи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепитувати — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  3. перепитувати — -ую, -уєш, недок., перепитати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Просити кого-небудь повторити щось сказане. 2》 Звертатися до кого-небудь знову з тим самим питанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепитувати — Перепи́тувати, -пи́тую, -туєш; перепита́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перепитувати — ПЕРЕПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без дод. 1. Просити кого-небудь повторити щось сказане. Усе ішло гладко. Неважук відповідав, панотець перепитував ще раз (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. перепитувати — ПЕРЕПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Просити кого-небудь повторити щось сказане. Усе ішло гладко. Неважук відповідав, панотець перепитував ще раз (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. перепитувати — Перепитувати, -тую, -єш сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Словник української мови Грінченка