перерватися

ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.; СПИНЯ́ТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ (раптово, на деякий час). — Док.: замо́вкнути, замовча́ти розм. змо́вкнути, умо́вкнути (вмо́вкнути), зати́хнути, ути́хнути (вти́хнути), сти́хнути, прити́хнути, примо́вкнути, сти́шитися, прини́шкнути, зани́шкнути розм. зни́шкнути розм. занімі́ти, онімі́ти, спини́тися, припини́тися, перерва́тися. Чому він замовкає, коли поряд стоїть Надія, чому очі потьмарюються задумою і тугою..? (М. Чабанівський); Капітан змовкає, поглинутий своїми думками (О. Гончар); Дервіші сходились. Кидали слово-два, тихо, пошепки, й мовкли (М. Коцюбинський); Почнеться яка бесіда, а Марина вмішається, то всі нараз затихають (Н. Кобринська); Мундзьо щось балакав до Шарлоти, вона йому відповідала, а потім утихли обоє (Лесь Мартович); — Не балакай один із другим, але роби! — гримав Петрусь, удаючи наставника. Хлопці втихали й забиралися щиро до роботи (Лесь Мартович); До Мар'яна підходять невідомі люди, вони говорять, далі кричать, потім, зриваючи шапки з голів, стихають (М. Стельмах); Соловейки притихли на хвилину, теж умовкли (Леся Українка); Аудиторія враз притихла, люди нишкли — люди хотіли почути, що далі скаже промовець (Ю. Смолич); Мати дивиться на неї, Од злості німіє (Т. Шевченко); Соломія спинилась на цих словах пісні і не мала сили співати далі (І. Нечуй-Левицький); Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Яновський). — Пор. 1. затну́тися.

ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док.: пору́шитися, полама́тися, злама́тися (зломи́тися), зруйнуватися, зірва́тися, перерва́тися, переби́тися. Невідомо було, хто приїхав, може, якраз ота всемогутня жінка з прокуратури, яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати, чи все гаразд, чи не порушується законність (О. Гончар); — Ти уяви собі дівчину, яка тільки й думає про те, що вона гарна! Та в неї ж уся психіка від цього ламається! (Є. Гуцало); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало (А. Кримський); — О, знову зривається репетиція! — сплеснула в долоні дівчина. — Свята незабаром, а ні ви, ні Григорій не знаєте своїх ролей (П. Автомонов); Звечора засипляв Славко борзо. Одначе це спання переривалось йому зараз по півночі (Лесь Мартович).

ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал.; ПОРВА́ТИСЯ, РОЗІРВА́ТИСЯ рідше, РОЗКЛЕ́ЇТИСЯ розм. (про дружні, інтимні або сімейні стосунки); ПРОЙТИ́ (про хворобу). — Недок.: припиня́тися, перепиня́тися, перерива́тися, става́ти, обрива́тися, тамува́тися, угаса́ти (вгаса́ти), ущуха́ти (вщуха́ти), завмира́ти, кінча́тися, скінча́тися рідше запиня́тися, порива́тися рідко розрива́тися, розкле́юватися рідко прохо́дити. Хоч російська армія залишила місто, а вулицями нестримним потоком вливалися французи, — бій не припинявся (П. Кочура); Такий стан речей, який тепер скрізь у нас панує, не може довго тривати, а мусить якось перепинитись (Леся Українка); В кімнаті запала тиша, це була одна з тих хвилин, коли співбесідникам здається, ніби розмова і не переривалася (В. Собко); Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала.. Робота стала (Панас Мирний); Пісня обірвалася, за стіною стало тихо (Д. Ткач); Між сватами не вгасає суперечка (В. Кучер); В гарячу пору збиральної робота на токах не вщухала круглу добу (О. Гончар); — На селі тепер стало неможливо жити.. Завмирає всяке товариське життя (Ірина Вільде); В нас робота у вісім годин кінчається (Григорій Тютюнник); "Чи вони сплять, чи що? Але і досі не виходять, а там і вечір, а там і піст скінчається" (Г. Квітка-Основ'яненко); Торг книжками через війну запинився, як і всюди це буває (Панас Мирний); — Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин.. — Та зносини не порвалися (М. Коцюбинський); Як виявилось згодом, він був на десяток років старіший за неї, мав перед тим дружину, але щось там розклеїлося (П. Загребельний); Ти просив писати про малих, так от: у Оксани екзема пройшла, у Дори проходить, а в Микося щось іще не гоїться (Леся Українка). — Пор. 1. переста́ти.

УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). — Док.: урва́тися, увірва́тися (ввірва́тися), розірва́тися, перерва́тися, обірва́тися, ло́пнути. Не раз.. у Катрі й нитка урветься (А. Головко); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Нечуй-Левицький); (Люцілла:) Шнурочок певне перервався... (Леся Українка); Коли це раптом обірвався сталевий трос (А. Шиян); Тонкий мотузок натягнувся — здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (М. Трублаїні).