перетикнути

ПЕРЕТИНА́ТИ (рухатися упоперек чогось), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕТИКА́ТИ діал. — Док.: перетя́ти (перетну́ти), пересі́кти, перері́зати, переткну́ти (перетикну́ти). Якась тітка перетинала дорогу, а за нею, підтюпцем, поспішали три кози (О. Копиленко); Пересікли (хлопці) лісову стежку, і перед ними рівною зеленкуватою гладдю прослалося тихе, спокійне озеро (Ю. Збанацький); Крутиться (ковбок) на місці, а відтак знов жене, жене вбік, перерізаючи ріку наскоси (Г. Хоткевич); Кажуть мені річку брести Широкую та глибокую. Ніяк єї не перебрести, Ні перетикнути (П. Чубинський).