перетин

ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу); Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (з журналу); Я знаю Грузію. Ці розтини узлісь, Ці урвища, де стерто межі й грані (Л. Дмитерко); — Уяви собі на хвилинку розріз ґрунту, — нагнувшись, Мурашко взявся енергійно креслити лопатою схему біля канавки (О. Гончар).

РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. у населеному пункті); РОЗВИ́ЛКА, РОЗВИ́ЛИНА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ розм., РОЗГІ́ЛЕННЯ розм. З роздоріжжя Маланка з Максимом завернули на сусідню вулицю (К. Гордієнко); Сядем було з дідом на розпутті, співаємо (Д. Мордовець); Еней так з човна закричав: — Іду к Еварду погостити, На перепутті одпочити (І. Котляревський); Коли Терентій виїхав за село, у полі, недалеко від розстані, він почув, як хтось славно грає на скрипці (М. Стельмах); То стрічалися, то розминались, Розлучились на розтоках міст (М. Рильський); — Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська); Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський); На схресті вулиць, біля обертових щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк); Попереду була розвилка. Праворуч дорога вела на вокзал, ліворуч — на фабрику (М. Ю. Тарновський); Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Л. Смілянський); На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг... Оглянувся — стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетин — (поверхня, на якій щось розрізане) розтин, розріз, переріз. Словник синонімів Полюги
  2. перетин — пере́тин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. перетин — (ліній) перехрещення, перехрестя; (конуса) перекрій, переріз, розріз; (дія) перетинання. Словник синонімів Караванського
  4. перетин — -у, ч. 1》 Те саме, що перетинання. 2》 Місце схрещування, перетинання чого-небудь. 3》 Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перетин — Пере́ти́н, -ну; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перетин — ПЕРЕ́ТИН, у, ч. 1. Те саме, що перетина́ння. Принцип дії генератора заснований на явищі електромагнітної індукції, тобто виникнення електричного струму у замкненому провіднику при перетині ним магнітних силових ліній (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  7. перетин — ПЕРЕ́ТИН, у, ч. 1. Те саме, що перетина́ння. Принцип дії генератора заснований на явищі електромагнітної індукції, тобто виникнення електричного струму у замкненому провіднику при перетині ним магнітних силових ліній (Автомоб., 1957, 220). Словник української мови в 11 томах
  8. перетин — Перетин, -ну м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині. Словник української мови Грінченка