перехитровувати

ПЕРЕХИТРУВА́ТИ (ПЕРЕХИТРИ́ТИ) (виявитися хитрішим за когось), ПЕРЕМУДРУВА́ТИ (ПЕРЕМУДРИ́ТИ), ЗМУДРУВА́ТИ діал. — Недок.: перехитро́вувати, перемудро́вувати. — То це ти й мене перехитрувала? Мене, старого, досвідченого? (І. Нечуй-Левицький); Ніяка (вівця), хай найхитріша, не перехитрить чабана (О. Гончар); Бачить пан, що вона така розумна, що її не перемудруєш (казка); На хитрості дівчата здатні, Коли їх серце защемить; І в ремеслі сім так понятні, Сам біс їх не перемудрить (І. Котляревський); Бабу й чорт не змудрує (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехитровувати — перехитро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехитровувати — -ую, -уєш, недок., перехитрувати, -ую, -уєш і перехитрити, -рю, -риш, док., перех. Перевершувати кого-небудь хитрощами; виявлятися хитрішим за кого-небудь. Перехитрити себе самого (саму, самих) — хитруючи, виявляти свої наміри або помилятися в розрахунках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перехитровувати — ПЕРЕХИТРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПЕРЕХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого. Перевершувати кого-небудь хитрощами; виявлятися хитрішим за кого-небудь. – То це ти й мене перехитрувала? Мене, старого, досвідного? – крикнув батько (І. Словник української мови у 20 томах
  4. перехитровувати — ПЕРЕХИТРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПЕРЕХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Перевершувати кого-небудь хитрощами; виявлятися хитрішим за кого-небудь. — То це ти й мене перехитрувала? Мене, старого, досвідного? — крикнув батько (Н. Словник української мови в 11 томах