1. Словник синонімів української мови

побережжя

БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НА розм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки). Через кілька годин міст все ж таки було споруджено, і спочатку гармати, а за ними й вози повільно, але без втрат переправилися на лівий берег (З. Тулуб); Він.. пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами (А. Кримський); Зі степу знову долітали сумні квиління чайки, та на узбережжі пищали кулики (Г. Епік); Весна кримського надбережжя огорнула його старе тіло, мов соки землі вливалися в душу (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побережжя — побере́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побережжя — див. берег; низовина Словник синонімів Вусика
  3. побережжя — [побеиреж':а] -ж':а, р. мн. -еж Орфоепічний словник української мови
  4. побережжя — -я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. побережжя — Узбережжя, бережина, див. прибережжя Словник чужослів Павло Штепа
  6. побережжя — Побере́жжя, -жжя, -жжю; -бере́жжя, -ре́ж і -ре́жжів, -ре́жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. побережжя — ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б'ється в побережжя... Вітерець із моря віє... (А. Словник української мови у 20 томах
  8. побережжя — Пограниччя Словник застарілих та маловживаних слів
  9. побережжя — ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б’ється в побережжя… Вітерець із моря віє… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах