побережжя

Значення в інших словниках

1. побережжя — побере́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. побережжя — [побеиреж':а] -ж':а, р. мн. -еж Орфоепічний словник української мови
3. побережжя — -я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побережжя — Узбережжя, бережина, див. прибережжя Словник чужослів Павло Штепа
5. побережжя — Побере́жжя, -жжя, -жжю; -бере́жжя, -ре́ж і -ре́жжів, -ре́жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. побережжя — ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б'ється в побережжя... Вітерець із моря віє... (А. Словник української мови у 20 томах
7. побережжя — Пограниччя Словник застарілих та маловживаних слів
8. побережжя — БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НА розм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки). Словник синонімів української мови
9. побережжя — ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б’ється в побережжя… Вітерець із моря віє… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах