повільний

ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Б. Грінченка); Полонені почали в'яло, неквапливо шикуватися.. Найбільш забарливих (фельдфебель) "підохочував" грушевим ціпком (В. Козаченко); Ця команда ("Струнко!") заспіла кількох особливо неквапливих ще поза шеренгою, і вони, підходячи, пристроювались з лівого флангу (Ю. Смолич); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин (П. Загребельний); Старий був дужий, широкий у плечах, у руках непоквапливий (Л. Первомайський); Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко всміхнувся б (з газети); Загайний у жестах і дерев'яний у позах, Аршин раптом дивовижно пожвавішав (І. Волошин). — Пор. 2. пові́льний.

МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Усі діти давно уже стали тихими та млявими: сиділи апатично за партами, не бавились на перервах. Лише голод світився в їхніх очах (А. Дімаров); -. Та, сказати правду, я гаразд не знаю, за що ти покохала отого Ломицького: непроворний, нерозторопний, смирний, як ягня (І. Нечуй-Левицький); Його обличчя було бліде, аж жовте, і чимось стривожене. Іслам-Гірей відзначив про себе, що, певно, недовго поживе цей анемічний меланхолік (Р. Іваничук); Люди ходили в'ялі, спорожнені наче, ліниві (М. Коцюбинський); -. А поверніться кругом! Та проворніше! І, вже з вас і панич! Якийсь сонний неповертайло та одоробало! — сказала Христя (Панас Мирний); То ж він сьогодні, він сидів отам, У барвнім колі повнолітніх дам, Панів півсонних, паничів крутливих (М. Рильський); Той загайко ближче до них, звісна річ, не підходив, але бачив, що обидва мовчать, і серце длявому ченчику мліло від радості (О. Ільченко); Якимось упертим, твердим і апатичним видавався той чоловік (І. Франко). — Пор. 1. байду́жий, 2. пові́льний.

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм., ДЛЯ́ВИЙ розм., ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал.; МЛЯ́ВИЙ (який відбувається, здійснюється без напруження); УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (з меншою швидкістю). Вона поправила долонею посічене волосся, що спало їй на лоба, поправила повільним і наче аж не своїм рухом (Є. Гуцало); Чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш); Василь пішов неспішною ходою, оминаючи огудиння та підпираючись кіссям (Г. Хоткевич); Жодна зі згадок, які так буйно вихорилися цілий вечір, не повернулася, не порушила непоспішливого плину думок нічних (Ю. Шовкопляс); Під хатою почулася некваплива хода людини, що дуже, як видно, припадає на одну ногу (А. Головко); У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (А. Шиян); Зараз, вночі, Дніпро здавався набагато ширшим, ніж удень. Його неквапний рух тільки вгадувався в тому місці, де ріку прорізувала місячна стежка (Ю. Мартич); Півторакожуха обережно взяв з рук Хмельницького шаблю, спокійним рухом висмикнув до половини з піхов (Н. Рибак); Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка (В. Стус); — Брязнули, ох, дзвінко, виразно брязнули, — розмовляв сам з собою Палій, ходячи тихою ходою по покою (Д. Мордовець); Розтягнуті і виразні звуки гавайської гітари м'яко лягають у килими (В. Собко); О вічний бунту грізний мій! Який твій дивний круговій! Вриваєшся ти в сонний похід, як заперечення епохи (П. Тичина); Клопотовський взяв самовар і длявою ходою з насупленими бровами вийшов з кімнати (І. Нечуй-Левицький); Бачили білі піски, таємниче хитання морських водорослів, життя їжаків, ліниве повзання крабів (М. Коцюбинський); Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка (прислів'я); Нахаба-кіт неквапними лінькуватими кроками перейшов йому дорогу (Н. Рибак); Поки в графськім палацу йшли пиняві приготовання до заграничної подорожі, в Грушатичах кипіло і клекотіло, як у кітлі (І. Франко); Робота стає млявою, полуднева змора давить усіх (Леся Українка); Механізм приймання відповідальних рішень, пов'язаних із захистом здоров'я людей, не витримав серйозної перевірки. Він громіздкий, багатоступеневий, надто централізований, уповільнений (Ю. Щербак).

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал.; ТИ́ХИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ (про річку, струмок — з повільною течією). Барж повільні каравани, І зачаровані лимани, І смутком виткані гаї — Все пропливає за кормою... (М. Нагнибіда); Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький); Високий рівень автоматизації сучасного виробництва зробив людину малорухливою (з журналу); Котиться й котиться дим... Блакитний, неспішний, він стелиться вусібіч низько (Є. Гуцало); Жерехи прудкі із сазанами і лящі ліниві золоті, і соми спокійні та уперті заходили... (І. Гончаренко); Коли навіть і поцілуються (актори) на кінець фільму, то й то якось знехотя, сонно-ледачі (О. Гончар); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Це було на далекому тихому Дінці (О. Досвітній); Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (переклад Лесі Українки). — Пор. 1. мля́вий.

ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО, ПО-ЧЕРЕПА́ШОМУ розм., НЕКВА́ПОМ розм., ХОДО́Ю розм., СТУПО́Ю розм., ПОВО́ЛЕНЬКИ розм., ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО) розм., ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм., ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕНЬКУ) розм., ПОМА́ЛУ-МА́ЛУ розм., ПОТРО́ХУ розм., ДЛЯ́ВО розм., ЛІНИ́ВО розм., ЛЕДА́ЧО розм., ПОСУВОМ розм., СПОВА́ГОМ розм., СПОКВО́ЛУ (СПОКВОЛЯ́) розм., СПРОВОЛО́КА розм., ЛЕ́ЛЬОМ-ПОЛЕ́ЛЬОМ діал.; АДА́ЖІО, АНДА́НТЕ (про темп виконання музичних творів). Хлопчаки заглядали В обличчя людини, Яка йшла у задумі Повільно До них (М. Нагнибіда); Вася.. поволі поверта голову до слухачів (В. Винниченко); Звільна пройшла вона по камері, супроводжувана захопленими поглядами подруг (Ю. Збанацький); Співучі протяжні тони проймали гаряче, душне повітря..: якось нешвидко, з протягом, навіть дляво та ліниво снувались вони в духоті (І. Нечуй-Левицький); Паліїха почала читать нескоро, протяжно (Д. Мордовець); Він неспішно, весь у полоні потривожених споминів, зняв з вогню казанок (А. Хорунжий); Біля багаття порядкував він. Робив усе неквапливо, вміло (Ю. Мушкетик); З другого поверху неквапно сходив чоловік з пухкою папкою в руці (Ю. Мартич); Чудово було тут, на Дніпрі. Широко, на кілька верстов, розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря (О. Гончар); Тихо плинула Воронеж-ріка (О. Довженко); "Чортове колесо" стиха, сонливо якось прокручується навколо осі (В. Яворівський); Інженер говорив довго і розтягнуто (В. Кучер); Ребро погано заживало, в грудях грали пищики, сила прибувала мляво (І. Багряний); Помалу їдь, а дальше заїдеш (прислів'я); Він спроквола знімає рушницю, ставить до стіни (М. Олійник); Тут саме Іустин із келії покволом вийде — у клобуці, у рясі (П. Тичина); Ведмідь біг, доки не втомився, і тоді пішов повагом (В. Гжицький); — Я? — сказав він вкінці з проволоком. — А ви відки до мене з тою просьбою приходите? (І. Франко); В легкім диму Висів вітряк і обертався злегка (В. Мисик); Андрій схилився над цеберкою біля мисника і вмивався довго, загайно (І. Стеценко); Поїзд рушив. Насилу-силу, і так увесь перегін потім плазував по-черепашому (А. Головко); Брайко повернувся з приймальні, неквапом пройшов на своє місце (П. Загребельний); Ухопив (Микола) за клямку і став поволеньки відчиняти двері (Лесь Мартович); Мина (Кармель) село Лани вже так потихеньку, начеб недужого віз (Марко Вовчок); Іди помаленьку, доженеш стареньку (прислів'я); Як час минувсь — і не змигнувсь — Лицяння — женихання... Тепер помалу-малу йде — Нема мого кохання! (переклад М. Лукаша); — А як тебе, малеча, крутити, потроху чи з вітром? — спитався, підводячись, Юрій (М. Стельмах); Хмарка ліниво повзе, купаючися в сонці (Г. Хоткевич); Двоє погоничів ледачо пленталися за валкою (О. Досвітній); Гості посувом наближались до столу і, мов незграбні, ласі комахи, обсідали стільці (Ірина Вільде); Антосьо сповагом подибав здовж селом до матері (А. Свидницький); (Фауст:) З бухт затишних Випливає гроно пишних, Величавих лебедів. Плинуть лагідно, спокволу (переклад М. Лукаша); А вранці, ввечері, вночі в завданий час довго й спроволока гудить заводський гудок (М. Хвильовий). — Пор. 1. пові́льний.

ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.; ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ) (ПЛЕСКОВА́ТИЙ) (ПЛИСКОВА́ТИЙ) (який не має помітного схилу). Високі вали доходили за палацом до зелених пологих лук (І. Нечуй-Левицький); Вибрали зручне місце на положистому березі Сирдар'ї, де не було кущів та очерету (З. Тулуб); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Загребельний); Хутір Головатого стояв над річкою, трохи вище слободи, на некрутому косогорі (С. Добровольський); Огей пильно дивиться на застиглу воду, на чорну стіну скелі край води і на похилий, глинястий берег (О. Досвітній); Земля біля Хотина похилена до ріки і порізана глибокими ярами, які ближче до Дністра ширшають (О. Маковей); Недовго скакали обидва попутані коники. За третім скоком по згористій площі попадали на мураву (С. Ковалів); Хто боявся коли у Пренесті Чи у Вольсініях, лісом лямованих, Габіях чесних, Чи на покотистих Тібура горах — домів руйнування? (переклад М. Зерова); Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок); Непривична до пут вода тухольського потока на хвилю притишилася, немов злінивіла, задрімала в плоских своїх берегах (І. Франко); Пласке узгір'я Братського степу уривається глибочезними байраками (Д. Бузько); Опукла й зверху плеската гора, така схожа на військовий шолом, виникла раптом зовсім близько з-за повороту (Ю. Смолич); Через кілька верстов рибалки пристали до берега й позносили мережі, неводи й посуд на плискувату піскувату пересип (І. Нечуй-Левицький); Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння (І. Нечуй-Левицький).

ПОСТУПО́ВИЙ (який відбувається, здійснюється без раптових змін, у певній послідовності), СТУПНЕ́ВИЙ, ПЛА́ВНИЙ, ПОВІ́ЛЬНИЙ, ЕВОЛЮЦІ́ЙНИЙ книжн.; ПОСЛІДО́ВНИЙ (який здійснюється кількома етапами). Розвиток сценографії ХХ сторіччя — це поступове і невідхильне взаємозближення, взаємопроникнення і, нарешті, повне злиття образотворчого начала з живою плоттю і духом театрального мистецтва (з журналу); Що більше шириться думка про ступневий розвиток історії людства, то більш незвичайними стають і ваблять до себе увагу окремі відхилення від неї (Є. Григорук); Процес становлення нового.. зовсім не є плавним, безконфліктним (з журналу); В Тюмені їх (переселенців) чекала звістка, подібна до засуду на повільну голодну смерть: через мілководдя пароход не йшов (Леся Українка); Еволюційні та інволюційні зміни чергуються одна з одною як у космічному цілому, так і в окремих його частинах (М. Холодний); Послідовне скорочення робочого дня.