поголовний

ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм., ОГУ́ЛЬНИЙ рідко; ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який охоплює осіб чи предмети певної категорії); ВАЛОВИ́Й (про урожай, продукцію). У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликано на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник); Болгарія — країна суцільної грамотності (з журналу); Тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з журналу); Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая,.. щиро співала й підтанцьовувала, танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок); Фронтальна перепідготовка кадрів; Валовий збір зерна.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поголовний — поголо́вний прикметник загальний Орфографічний словник української мови
  2. поголовний — -а, -е. Який не виключає нікого; загальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поголовний — ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який не виключає нікого; загальний. Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (О. Довженко); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. поголовний — ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який не виключає нікого; загальний. Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (Довж., III, 1960, 56); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Ол., Леся, 1960, 64). Словник української мови в 11 томах