1. Словник синонімів української мови

погруддя

БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О. Досвітній); Старий неквапом взяв зі стола невеликий бронзовий бюст (О. Гончар); Другий чабан, майже хлопчик, із засмаглим бронзовим погруддям, приладнався збоку варити пшоняну кашу (З. Тулуб); Погруддя Олени Хобти, виконане скульптором О. Ковальовим, — велике досягнення майстра (М. Рильський). — Пор. ста́туя.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погруддя — погру́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. погруддя — [поугруд':а] -д':а, р. мн. -уд' Орфоепічний словник української мови
  3. погруддя — -я, с. 1》 Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс). 2》 Верхня частина людського тіла до пояса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погруддя — Погру́ддя, -ддя, -ддю, на -дді; -гру́ддя, -гру́дь і -гру́ддів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. погруддя — ПОГРУ́ДДЯ, я, с. 1. Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс); бюст. Простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Леся Українка); [Вадим:] Я не для того в світі жив... Словник української мови у 20 томах
  6. погруддя — ПОГРУ́ДДЯ, я, с. 1. Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс). Простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах