погруддя
погру́ддя
-я, с.
1》 Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс).
2》 Верхня частина людського тіла до пояса.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погруддя — погру́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- погруддя — [поугруд':а] -д':а, р. мн. -уд' Орфоепічний словник української мови
- погруддя — Погру́ддя, -ддя, -ддю, на -дді; -гру́ддя, -гру́дь і -гру́ддів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погруддя — ПОГРУ́ДДЯ, я, с. 1. Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс); бюст. Простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Леся Українка); [Вадим:] Я не для того в світі жив... Словник української мови у 20 томах
- погруддя — БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О. Словник синонімів української мови
- погруддя — ПОГРУ́ДДЯ, я, с. 1. Скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (по груди або по пояс). Простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах