1. Словник синонімів української мови

подвоєний

ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Гуцало); На схилі раптом знову натрапили на сліди. Вони розходились широкою двоїстою вилкою (Л. Смілянський); На дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев'яні двійчасті вила (М. Томчаній); Виставляючи наперед палицю, голова сановито пішов далі. Клочок і Благий, як подвоєна тінь, посунули за ним (П. Панч); Черешні над камінним парапетом; У білій куряві заїжджий двір, А в небі, переймаючи простір, Піднісся Чатир-Даг двійним наметом (М. Зеров).

ПОДВІ́ЙНИЙ (який відбувається, здійснюється два рази; збільшений удвічі), ДВОКРА́ТНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ (збільшений удвічі). Пароплав прогудів ще раз і став розвертатися проти течії. Подвійна луна покотилася розлогими херсонськими степами (С. Журахович); Дзвінок забрязкав ще раз, з подвійною силою (І. Франко); Напруження на фронті передавалось і в цех. Люди залишались на подовжені, а то й на подвоєні зміни (Я. Баш); Почав (Хвеня) працювати з подвоєним жаром (Л. Первомайський).

ПОСИ́ЛЕНИЙ (збільшений проти звичайного; з більшою силою вияву), ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ФОРСО́ВАНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, ПОТРІ́ЙНИЙ, ПОТРО́ЄНИЙ. З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (О. Гончар); В небі зачувся форсований виючий звук моторів (Л. Первомайський); Може, з того і сили Подвійні у вас, Діти друзів моїх, Які не прийшли з війни... Їхній жар не погас... (М. Нагнибіда); На станції "Дніпро" (наземній), як і на інших, кипить, справді кипить, робота .. Люди працюють з подвоєною, з потроєною енергією (М. Рильський); Потрійним тріумфом до Римського замка вступивши, Цезар богам італійським обіцяну почесть складає (переклад М. Зерова). — Пор. 1. напру́жений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвоєний — подво́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. подвоєний — [подвойеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. подвоєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подвоїти. || подвоєно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Збільшений удвічі; подвійний. || Значно більший проти звичайного; посилений. 3》 у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що подвійний 3). 4》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подвоєний — Подво́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. подвоєний — ПОДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до подво́їти. Двадцять три роки, подвоєні в тінях на худому обличчі, у зморшці на чолі, немов зреклись своїх прав, зсушили молодість... (М. Коцюбинський); // подво́єно, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  6. подвоєний — ПОДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до подво́їти. Двадцять три роки, подвоєні в тінях на худому обличчі, у зморшці на чолі, немов зреклись своїх прав, зсушили молодість… (Коцюб., II, 1955, 208); // подво́єно, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах