1. Словник синонімів української мови

подробиця

ДРІБНО́ТА розм. (малі істоти або предмети), ДРІ́Б'ЯЗОК розм., МІЛКОТА́ розм., ПО́ДРІБ діал., ПОДРО́БИЦЯ діал. Корови є по всіх дворах, телиці, свині й поросята, кури й інша дрібнота (Ю. Яновський); Чимало зібралося експонатів на тій виставці — вишиті дівчатками носові хустинки, аплікації.. та всяка інша дрібнота (Ю. Збанацький); Брався тільки дріб'язок, жодна велика рибка більше не попалась (Є. Гуцало); На голос команди повискакувало з дворів ще кілька уланів. Пришпорюючи коня, кожен з них пхав за пазуху добуті гостинці, втоптував кишені різним дріб'язком (Д. Бедзик); Він був міняйло і їздив однокінкою по селах, промінюючи голки, дзеркальця, шила та всяку господарську подріб за платянки (І. Франко); Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Словник Б. Грінченка).

ПОДРО́БИЦЯ (окремий факт; те, що стосується окремих сторін якогось явища, ситуації тощо), ДЕТА́ЛЬ, ДРІБНИ́ЦЯ, ШТРИХ, РИ́СА рідше; МАЗО́К (у літературі — деталь художнього зображення). Що інші утаювали чи недомовлювали, дядько Іван до подробиць виповів йому — з суворим спокоєм, як дорослому, як мужчині (О. Гончар); Він перебрав у думці всі найголовніші деталі мічманової розповіді (В. Кучер); До найдрібніших дрібниць згадувала вона перші дні сього нещасного місяця (Г. Хоткевич); Хвилююча злободенність публіцистики, відтворені в ній свіжі життєві штрихи,.. — все це елементи поезії (О. Довженко); Помер великий майстер і художник слова, від пильного ока якого не могла сховатися жодна темна риса кріпосницької Росії (З. Тулуб); Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор не пошкодував комічних мазків (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подробиця — (найменша частинка при вивченні чогось) дрібниця, дрібничка, книжн. деталь. Словник синонімів Полюги
  2. подробиця — подро́биця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. подробиця — (події) деталь, факт, кн. окремість; Р. дріб'язок; мн. ПОДРОБИЦІ, (стосунків) тонкощі; ФР. дрібниці <н. до найменших подробиць>. Словник синонімів Караванського
  4. подробиця — [подробиец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. подробиця — -і, ж. 1》 Окремий факт; деталь якої-небудь справи, явища. || Деталь навколишньої обстановки. 2》 діал. Дріб'язок (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подробиця — ПОДРО́БИЦЯ, і, ж. 1. Окремий факт; деталь якої-небудь справи, явища. Кожний рад був знати про найменшу подробицю, тож кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. подробиця — до найме́нших подро́биць. 1. зі сл. зна́ти. Досконально, ґрунтовно. — Він .. знав кожен цех до найменших подробиць, наче свій дім (В. Кучер). 2. Дуже чітко, виразно, детально. Тиждень цілий перемучилася Маруся, .. не йшла до потоку. Фразеологічний словник української мови
  8. подробиця — Подро́биця, -ці, -цею; -биці, -биць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. подробиця — ПОДРО́БИЦЯ, і, ж. 1. Окремий факт; деталь якої-небудь справи, явища. Кожний рад був знати про найменшу подробицю, тож кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. подробиця — Подробиця, -ці ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. Нѣжин. у. подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці. МВ. ІІІ. 51. Словник української мови Грінченка