подія

ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Після того випадку в лісі, коли згоріла його шапка, Йонька поліз на горище й знайшов там стару будьонівку (Григорій Тютюнник); Якби не одна прикра пригода, Оленка цілком щаслива була б (К. Гордієнко); Трапилась несподівана подія.. В Кавунихи раз пропав шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Дивлюся — з поля щось біжить, Неначе бісова отара, Шумить, гуде і торохтить, А курява така, як хмара!.. Пробігло... Зникло у ліску, А я навтікача додому Та про оказію таку І досі не хвалюсь нікому (Л. Глібов); Передо мною виплили ці дні, і епізод із сомом, що втяг моє вудлище в воду (О. Досвітній); Вчорашній вечір минув без жодних інцидентів (Леся Українка); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (А. Шиян); Ференц, розвеселившись, розповів бійцям казус, відомий цілому Будапештові (О. Гончар); — Та не може цього бути, щоб ти, Власе, забув цей трапунок (Д. Бедзик); Стрівся старець із Петром та й каже: "Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась: трохи був на смерть не подавився" (О. Стороженко); — Ти, гляди, станеться.. яка причина (Г. Квітка-Основ'яненко); Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав (Словник Б. Грінченка).

Я́ВИЩЕ (те, що сталося, відбулося або наявне в дійсності), ПОДІ́Я, ФАКТ, ДІ́ЛО розм., З'Я́ВИЩЕ заст., З'ЯВИСЬКО заст. Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості — і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський); Розказував (майстер) одну подію зі свого життя (В. Стефаник); Тоді саме в столиці велике діло скоїлось. Старий цар умер (Панас Мирний); Гультяйство й п'янство були звичайним з'явищем у Польщі (І. Нечуй-Левицький); Чудне з'явисько тільки для непривичної людини, що тут (у Ялті) на осінь гори починають зеленіти (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подія — поді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. подія — Випадок, інцидент, оказія, р. трапунок; (незвичайна) пригода, приключка, (неймовірна) сенсація; (прикра) халепа; пор. БУВАЛЬЩИНА. Словник синонімів Караванського
  3. подія — див. пригода Словник синонімів Вусика
  4. подія — -ї, ж. 1》 Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. || тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних)... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подія — ПОДІ́Я, ї, ж. 1. Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. подія — Поді́я, -дії, -ді́єю; -ді́ї, -ді́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. подія — ПОДІ́Я, ї, ж. 1. Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. подія — Подія, -дії ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146. Словник української мови Грінченка