1. Словник синонімів української мови

покалічення

КАЛІ́ЦТВО (тілесне пошкодження), ПОКАЛІ́ЧЕННЯ, ПОТВО́РНІСТЬ. За кожним пострілом у першу чергу ввижалися вбивства, каліцтво селян (І. Ле); Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення: у Менделя поломано кілька ребер (І. Франко); Фізична потворність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покалічення — покалі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покалічення — -я, с. Дія і стан за знач. покалічити і покалічитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покалічення — ПОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. покалі́чити і покалі́читися. Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення: у Мендля поламано кілька ребер (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. покалічення — ПОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. покалі́чити і покалі́читися. Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення: у Мендля поламано кілька ребер (Фр., VIII, 1952, 383). Словник української мови в 11 томах