покуштувати

КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. із часткою н е); ДЕГУСТУВА́ТИ (робити дегустацію чогось); СМАКУВА́ТИ (повільно їсти, пити, визначаючи смакові якості, дістаючи задоволення); ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм., ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ до чого, розм. (торкаючись губами). — Док.: покуштува́ти, скуштува́ти, закуштува́ти, попро́бувати, спро́бувати, поку́шати, доторкну́тися, приторкну́тися, посмакува́ти, пригу́бити, пригу́битися. Шешеня обходить полк... Підходить до кухні, куштує їжу (Ю. Яновський); Такого мускату ми не куштували ніколи (Ю. Смолич); В той вечір Данька садовлять на покуті, на сіні, і він перший пробує кутю (О. Гончар); Не кушав плоду з дерева живого (І. Франко); Вона не доторкалася ні до якої страви (О. Кобилянська); Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (О. Досвітній); А ми собі — тут правду діти ніде — Дегустували пильно ті гібриди, І честь, хоч не однакова, була У нас і для мускату і для шасла (М. Рильський); — Та пий-бо одразу, не смакуй! — приказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький).