поличчя

ПОРТРЕ́Т (мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини, рідше групи людей), О́БРАЗ, ПОЛИ́ЧЧЯ розм., ПАРСУ́НА заст. В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин образ (В. Собко); Стою я у мріях непевних, Дивлюсь на поличчя твоє, І любе обличчя неначе Живе на малюнку стає (переклад Лесі Українки); У роті з Олексієм був якийсь недопечений маляр. Виманив він у Олексія багацько материних грошей і почав мальовати його парсуну (П. Куліш).

ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Він пише багато, куди попало і кому попало, з єдиною метою — одержати фотографію. Якщо ж він досягає свого, то кілька днів ходить, розмахуючи карткою, показує кожному свою дівчину (О. Гончар); Старший мій брат Степан просив прислати фото нашої Глодоської хати, і ту світлину зробив для нього учитель (Т. Масенко); Над столом висить велика рамка, в якій позбирано всі сімейні фотознімки (Є. Гуцало); Знімки вчених вийшли всі вдалі (П. Загребельний); Прикрашала кімнату велика фотокартка у дубовій лакованій рамі — випуск агрономічного факультету (Ю. Мушкетик); (Пелагія:) Оцю фотокарточку Юля привезла з Москви. Недавно фотографувалася (З. Мороз); — Колись — знімемося й карточками обміняємося. Добре? (С. Васильченко); — З того часу, як почули про музей, усі фотографи здають мені відбитки (В. Кучер); Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Л. Первомайський); Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (М. Коцюбинський).