1. Словник синонімів української мови

половина

ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); — Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені — помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); — З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів — так я уявляю свою половину (М. Колесников); (Хуса:) Моя жона здоров'ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); — Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів (Гончар) над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, — безголов'я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).

ПОЛОВИ́НА (одна з двох рівних складових частин чогось), ПІВ (ПІВ-). Вона сіла за стіл закушувати і половина пирога заклякла в руках, а невеличка крихта гнітом лежала в роті (Панас Мирний); Нині ж із турботами Я живу банкнотами, Синіми та сивими, Через пів фальшивими (І. Франко).

СЕРЕ́ДИНА (місце або час, однаково віддалені від початку й кінця чого-небудь), ПОЛОВИ́НА. Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М. Коцюбинський); В середині грудня Кутузов зі штабом вступив у звільнене козаками Платова Вільно (П. Кочура); Пан Пістряк і каже: — Та наш кривий іще не сотворив дошкандибанія і до половини путі (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як се? Та ж тепер половина квітня, що ж се у вас так рано вакації! (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половина — Одна з двох рівних частин чогось; якась частина або певна кількість чогось. Дощана перегородка ділила на дві рівні половини засторонок (М.Стельмах); Половина саду квітне, половина в’яне (пісня); Рідна хата на дві половини, Тихий спокій дитячого сну. Літературне слововживання
  2. половина — (більша) частина; З. П рівна частина; (дня) середина; (моя) Ж. дружина <�чоловік або жінка>. Словник синонімів Караванського
  3. половина — див. дружина Словник синонімів Вусика
  4. половина — -и, ж. 1》 Одна з двох рівних частин чого-небудь. || Складова частина парного предмета. || Якась частина або певна кількість чого-небудь. З половини іст. — за одну з двох рівних частин доходу, прибутку від чого-небудь. З половини в'язати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. половина — полови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. половина — ПОЛОВИ́НА, и, ж. 1. Одна з двох рівних частин чого-небудь. Половина саду цвіте, Половина в'яне – Усі хлопці на улиці, А мого немає (П. Чубинський); Одна половина города зеленіла городиною, друга половина була засіяна житом (І. Словник української мови у 20 томах
  7. половина — душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка. Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т. ін. — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити?... Фразеологічний словник української мови
  8. половина — Полови́на, -ни; -ви́ни, -ви́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. половина — ПОЛОВИ́НА, и, ж. 1. Одна з двох рівних частин чого-небудь. Половина саду цвіте, Половина в’яне — Усі хлопці на улиці, А мого немає (Чуб., V, 1874, 85); Одна половина города зеленіла городиною, друга половина була засіяна житом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. половина — Половина, -ни ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Мет. 83. Половина літ минає, я щастя не маю. Чуб. V. 360. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Грин. І. 172. ум. половинка, половиночка. Грин. III. 583. Словник української мови Грінченка