помисел

ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯ зах., ЗДА́ННЯ зах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився (Федір Іванович) з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); — Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? — Його погляди — якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт — це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); — От поясніть мені, товариші, — сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).

ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ, ПРОЕ́КТ (приблизний, уявний); ПРОЖЕ́КТ ірон. (який не має точного обґрунтування). І ось у нього виник задум створити цикл віршів про будівельників (О. Гуреїв); Ні на крок не відступаючи від замислів і заповіту предків, він (імператор Костянтин VІІ) вважав, що Східна Римська імперія неминуче стикнеться з Руссю (С. Скляренко); — Все він чимось заклопотаний, все він серйозний, все в нього йде по програмі (О. Гончар); План, як проскочити у сад до Бондаренчихи Марії Василівни, визрів у нього відразу (І. Сенченко); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Л. Смілянський); Дід Гапличок мав прожект вивести породу корів на вісім дійок (Є. Гуцало). — Пор. на́мір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помисел — по́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. помисел — [помиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. помисел — -слу, ч., книжн. Думка, супроводжувана певним наміром, задумом. || Заглиблення думками в що-небудь; міркування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помисел — Подум, надум, видум, додум, обдум, задум, замір, намір, гадка Словник чужослів Павло Штепа
  5. помисел — ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ, слу, ч., книжн. Думка, супроводжувана певним наміром, замислом. Слухавши такії його речі, Наум дуже злякавсь, бо думав, чи нема у нього помислу, щоб .. самому собі смерть заподіять (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. помисел — по́мисел ідея, думка (ср, ст): Бо ніби кому на здорову голову впав би помисел умовитися йти на пиво так далеко (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. помисел — По́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. помисел — ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ, слу, ч., книжн. Думка, супроводжувана певним наміром, замислом. Слухавши такії його речі, Наум дуже злякавсь, бо думав, чи нема у нього помислу, щоб.. самому собі смерть заподіять (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  9. помисел — По́мисел, слу м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв. Словник української мови Грінченка