помисел

Значення в інших словниках

1. помисел — по́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. помисел — [помиесеил] -слу, м. (на) -с'л'і, мн. -слие, -с'л'іў Орфоепічний словник української мови
3. помисел — Подум, надум, видум, додум, обдум, задум, замір, намір, гадка Словник чужослів Павло Штепа
4. помисел — ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ, слу, ч., книжн. Думка, супроводжувана певним наміром, замислом. Слухавши такії його речі, Наум дуже злякавсь, бо думав, чи нема у нього помислу, щоб .. самому собі смерть заподіять (Г. Словник української мови у 20 томах
5. помисел — по́мисел ідея, думка (ср, ст): Бо ніби кому на здорову голову впав би помисел умовитися йти на пиво так далеко (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. помисел — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
7. помисел — По́мисел, -слу; -мисли, -слів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. помисел — ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ, слу, ч., книжн. Думка, супроводжувана певним наміром, замислом. Слухавши такії його речі, Наум дуже злякавсь, бо думав, чи нема у нього помислу, щоб.. самому собі смерть заподіять (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
9. помисел — По́мисел, слу м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв. Словник української мови Грінченка