1. Словник синонімів української мови

поміч

ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.; ШЕ́ФСТВО (у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі); ПІДТРИ́МКА, ОПО́РА розм., ПІДПО́РА розм., ПОТУ́ХА діал. (також моральна, що зміцнює когось, додає певності, підбадьорює). Мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві. Допомоги від своїх дочок ще не скоро чекати: одній було п'ять років, а другій — вісім (А. Головко); Поміч у свій час, як дощ у засуху (прислів'я); — Може вмерти вам молодиця отак без порятунку, — вмовляв панотець (М. Коцюбинський); На підмогу панні десь узявся якийсь, видимо, робітник (В. Винниченко); Дамо вам війська в підпомогу (І. Котляревський); Певні, що Ви прихилитесь до нашого заміру і не кинете нас без своєї запомоги (Панас Мирний); Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила спомоги (С. Руданський); Без вашої помоги Зуміємо скарать зухвальця навісного! (переклад М. Рильського); Пособу дав братові (Словник Б. Грінченка); — Вчись — обов'язково. Але й про роботу подумай. Беру над тобою шефство, як інструктор по кадрах (П. Дорошко); Без сумніву, він страждав. Але ніякої підтримки ані співчуття не здатен був зараз прийняти (О. Гончар); Він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього (Ірина Вільде); Ти, що мала бути нам підпора, На старії літа підпомога, Дома втіха, У людей пошана — Хочеш власну душу погубити (І. Франко); Найшла на Семена несміливість, і він був би допевне вернувся назад, якби не почував тої потухи, що йде з читальником Паньком (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміч — по́міч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поміч — див. ДОПОМОГА; (хірургу на операції) г. асистенція, ок. асиста. Словник синонімів Караванського
  3. поміч — див. допомога; порятунок Словник синонімів Вусика
  4. поміч — -мочі, ж. 1》 Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. || Підтримка у війні чи якійсь іншій боротьбі. || Сприяння у здійсненні якогось заходу. || Матеріальна підтримка. || Захист, порятунок у біді, від нападу когось і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поміч — Допомога, запомога, підмога, див. попертя Словник чужослів Павло Штепа
  6. поміч — ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії; допомога. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш); Кілька днів плювався [Дмитро] кров'ю і без помочі матері не міг повернутися (М. Словник української мови у 20 томах
  7. поміч — поміч допомога (м, ср, ст): Оце все, що я можу написати про цей процес. Безперечно, дуже мало, що я добре розумію, але тяжко позверх двадцяти роках написати більше і написати ліпше, коли нема до помочі нічого, і мушу спиратися виключно на своїй... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. поміч — Поміч у свій час, як дощ у засуху. Про важливість своєчасної допомоги. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. поміч — По́міч, -мочі, -мочі, по́міччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. поміч — ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  11. поміч — Поміч, мочі ж. Помощь. ЗОЮР. І. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. у помочі, до помочі стати. Помочь. ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48. Словник української мови Грінченка