понижувати

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

ПРИНИ́ЖУВАТИ (ПРИНИЖА́ТИ рідше) (ставити когось у принизливе становище), ПОНИ́ЖУВАТИ (ПОНИЖА́ТИ) розм., ТОПТА́ТИ розм., ЗНИ́ЩУВАТИ підсил. розм., ПОПИРА́ТИ книжн. — Док.: прини́зити, пони́зити, притопта́ти, зни́щити. Де ж малюкові зрозуміти, що, принижуючи іншого, найперше цим принижуєш, спотворюєш самого себе... (О. Гончар); — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що.. будуть мене понижувати в твоїх очах (І. Франко); Всіх, Що гнобили, дурили, карали, топтали, — Всіх у моря кипучу глибінь, У смертельну глибінь — Навіки (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понижувати — пони́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понижувати — (міру вияву) знижувати, зменшувати, послаблювати; (голос) стишувати; (у чиїх очах) принижувати. Словник синонімів Караванського
  3. понижувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  4. понижувати — -ую, -уєш і понижати, -аю, -аєш, недок., понизити, -ижу, -изиш, док., перех. 1》 Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. 2》 Зменшувати, ослабляти ступінь вияву чого-небудь. || Робити тихшим (голос, звук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. понижувати — ПОНИ́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., кого, що. 1. Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. понижувати — ПОНИ́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., перех. 1. Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. понижувати — Понижувати, -жую, -єш гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23. Словник української мови Грінченка