понижувати

(міру вияву) знижувати, зменшувати, послаблювати; (голос) стишувати; (у чиїх очах) принижувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понижувати — пони́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понижувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. понижувати — -ую, -уєш і понижати, -аю, -аєш, недок., понизити, -ижу, -изиш, док., перех. 1》 Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. 2》 Зменшувати, ослабляти ступінь вияву чого-небудь. || Робити тихшим (голос, звук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. понижувати — ПОНИ́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., кого, що. 1. Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. понижувати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. понижувати — ПОНИ́ЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ЗИТИ, и́жу, и́зиш, док., перех. 1. Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось. *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. понижувати — Понижувати, -жую, -єш гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23. Словник української мови Грінченка