1. Словник синонімів української мови

поразка

ПОРА́ЗКА (невдача у бою, боротьбі, спортивних змаганнях тощо); РОЗГРО́М (перев. у бою, війні — велика, остаточна поразка). Хлопець почував себе хоробро, видно, прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький); День шостого грудня, початок зими, — Це другий удар наш — розгром (ворога) під Москвою! (І. Нехода). — Пор. 1. прова́л.

ПРОВА́Л (велика невдача, пов'язана з припиненням якоїсь діяльності, арештом тощо), КРАХ підсил., КАТАСТРО́ФА підсил., ПРОГА́Р розм., ПРОВА́ЛЛЯ розм. рідше, ФІА́СКО книжн.; БАНКРУ́ТСТВО (БАНКРО́ТСТВО) (пов'язане з неспроможністю в чомусь). Провал? Звісно, без них не буває, проте... він вірить у щасливу свою зорю (М. Олійник); Марина ще не вірила, що настав крах усім її мріям, усім сподіванням (Л. Дмитерко); Сказати б, що він зазнав у житті якихось страшних особистих катастроф, — ні, життя його весь час ішло без особливих піднесень і спадів (П. Колесник); — Діла... Хоч що небудь із грошей привіз? — Де там! З себе продав (Савка) усе, щоб якось додому добратись. Повний прогар! (Ю. Мокрієв); Жаль дружби на весь вік, що згасла за хвилину,.. і злетів, і проваль... (М. Рильський); По всіх закутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Ю. Шовкопляс). — Пор. пора́зка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поразка — пора́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поразка — (армії) розгром, д. побиванка; (у грі) невдача, неуспіх, програш; (у політиці) фіяско; (повстання) придушення. Словник синонімів Караванського
  3. поразка — див. невдача Словник синонімів Вусика
  4. поразка — [поразка] -зкие, д. і м. -з'ц'і, р. мн. — зок Орфоепічний словник української мови
  5. поразка — -и, ж. 1》 Розгром війська в бою, виведення його зі стану боєздатності. || Програш у війні. || Невдача у двобої, у спортивних змаганнях, що завершуються перемогою противника. 2》 перен. Невдача в боротьбі за що-небудь, у якійсь справі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поразка — ПОРА́ЗКА, и, ж. 1. Розгром війська в бою, виведення його із стану боєздатності. Розгром гітлерівських військ під Москвою був першою великою їх поразкою в другій світовій війні (з публіц. літ.); // Програш у війні. Словник української мови у 20 томах
  7. поразка — Пора́зка, -зки, -зці; -ра́зки, пора́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поразка — ПОРА́ЗКА, и, ж. 1. Розгром війська в бою, виведення його із стану боєздатності. Розгром гітлерівських військ під Москвою був першою великою їх поразкою в другій світовій війні (Ком. Укр., 5, 1965, 11); // Програш у війні. Словник української мови в 11 томах
  9. поразка — Поразка, -ки ж. Пораженіе. Словник української мови Грінченка