поставити

БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.: збудува́ти, побудува́ти, постро́їти, звести́, поста́вити, ви́вести, підвести́, підня́ти (підійня́ти), піднести́. Хата була чимала.. Ковбаненко будував її, дивлячись на хати в швейцарській колонії Шабі, що була недалеко од села в степу (І. Нечуй-Левицький); "..На зруб я продала Троянцям, Твоїм молельщикам, підданцям, Дубків і сосен строїть флот.." (І. Котляревський); Він стоїть на мурі, юний і прекрасний, і кладе цеглини, зводить дім новий (В. Сосюра); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський); — Погорів я, мушу становити хату (Л. Яновська); А вся решта війська стала до роботи — виводила земляні вали (І. Кочерга); Ми вмієм працювать, творити, підводити нові міста (Р. Братунь); Всі поважають бабу: де хату підіймають.. — вже баба й там (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. споруди́ти.

ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм., ПОСТА́ВИТИ заст., ПРИРА́ДИТИ діал.; ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, ЗАВЗЯ́ТИСЯ розм., НАПОЛЯГТИ́СЯ розм., НАПОСІ́СТИСЯ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм. рідко, НАПОВРА́ТИТИСЯ діал. (твердо вирішити здійснити що-небудь). — Недок.: вирі́шувати, виріша́ти рідко поклада́ти, постановля́ти, ріша́ти, вимишля́ти, прису́джувати, поріша́ти, нава́жувати. — А ми вирішили тікати на батьківщину (З. Тулуб); Вони.. постановили тікати з села на далекі сахарні (І. Нечуй-Левицький); Соломія рішила покористуватись вільним днем та грошима й забігти в Галац — купити Остапові теплу одежинку (М. Коцюбинський); Як виміркував, так і зробив (І. Франко); Павло визнав за краще промовчати (А. Головко); Самі вони були малописьменні, а дочку поклали будь-що вивести в люди (П. Панч); Положили, щоб Оксану одбити в ляха того ж самого вечора (Марко Вовчок); Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Т. Шевченко); Їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); — Ми оце порішили отаманом його поставити (Панас Мирний); (Золотницький:) Я наважив одружити Яся з Наталкою (Б. Грінченко); (Омелько:) Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у вашу господу (М. Кропивницький); Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Г. Епік); Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку (І. Франко); Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчати всі його творчі задуми (О. Гончар); Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (І. Франко); Наполігся пан одібрати у мене землю (Словник Б. Грінченка); Вона мене напосілась із світу зігнати (С. Руданський); Гриць навратився не дотикатися до страви (С. Добровольський). — Пор. заду́мати.

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти (влаштува́ти), підгото́вити, пригото́вити (приготува́ти), упоряди́ти (впоряди́ти), заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).

I. ПОСТА́ВИТИ (показати на сцені виставу), ЗІГРА́ТИ. — Недок.: ста́вити, гра́ти. — Ми поставимо нові п'єси, а за ті гроші з вистав купимо лісу (А. Шиян); Траплялось, що в тому чи іншому селі не було площадки, де можна було б зіграти виставу, і тоді актори спільно з колгоспниками самі будували її (з журналу).

ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.; ПРИСЛА́ТИ, ПОСЛА́ТИ (направити звідкись); ПРИКРІПИ́ТИ (перев. тимчасово, іноді під шефством певної особи). — Недок.: призначати (призна́чувати рідко), приставля́ти, прилуча́ти, ста́вити, настановля́ти, присила́ти, посила́ти, прикрі́плювати (прикріпля́ти). Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу (М. Зарудний); Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (І. Нечуй-Левицький); До нічної варти прилучили козака, що вчора заробив потиличника (Я. Качура); (Крилата:) Карпа Корнійовича треба підтримати. (Василина:) От би його на голову колгоспу поставити (О. Корнійчук); — Шануйся ж оце, — навчають мене, — годи панові, чоловіком наставить: писарюватимеш собі в сухому та в теплому (А. Тесленко); Комісію по розподілу кормів уклали. Мене її головою настановили (Ю. Мушкетик); — А тепер слово має товариш Дорош. Прислали його до нас і буде він робити на фермі (Григорій Тютюнник); Її стали вчити працювати на свердлувальному верстаті і вчителем прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшуру (О. Донченко).

СТА́ВИТИ (надавати комуабо чому-небудь вертикального, стоячого положення), СТАНОВИ́ТИ розм., СТА́ВЛЯТИ розм.; ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ), УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (певним чином, звичайно надійно, зручно). — Док.: поста́вити, постанови́ти, притули́ти, установи́ти (встанови́ти). Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); Уляна.. відрізала окраєць хліба, поставила два череп'яних кухлі (Григорій Тютюнник); Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить перед образами — Нема дітей!.. (Т. Шевченко); Сто юних дівчат і сто хлопчиків-одногодків Страви на стіл подають і ставлять кубки різьблені (М. Зеров); Щоб прискорити роботу, монтували (монтажники) блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач). — Пор. 1. поміща́ти.

ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.; ДОВО́ЗИТИ, ПРИВО́ЗИТИ, ПІДВО́ЗИТИ, ЗАВО́ЗИТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ), НАДВО́ЗИТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИ розм. (якимсь транспортом); ВИВО́ЗИТИ (звідкись куди-небудь); ПОСТАЧА́ТИ, ПОДАВА́ТИ (перев. щось необхідне для безперервної роботи тощо); ДОТЯГА́ТИ (ДОТЯ́ГУВАТИ) розм., ДОВОЛІКА́ТИ розм., ДОТА́СКУВАТИ розм. (з труднощами, насилу); ПІДКИДА́ТИ розм. (швидко або ще трохи, додатково). — Док.: доста́вити, допрова́дити, спрова́дити, приста́вити, поста́вити, припрова́дити, припра́вити, допра́вити, доста́чити, спрова́дити, доста́рчити, припха́ти фам. довезти́, привезти́, підвезти́, завезти́, пригна́ти, надвезти́, прикоти́ти, ви́везти, поста́чити, пода́ти, дотягти́ (дотягну́ти), доволокти́ (доволочи́ти), дотаска́ти, підки́нути. Крейсер кілька разів підходив до кримських берегів, де кипіли важкі бої, доставляючи свіже поповнення, боєприпаси й продовольство (В. Кучер); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); За безцінь скуповували (купці) у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Чорнобривець); Підпільники-більшовики з тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до підпільної друкарні (Ю. Смолич); Шефи.. під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (О. Гончар); Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (П. Загребельний); Правлю дідові Помазану солому в містечко (Григорій Тютюнник); — Трохи пшона та борошна десь дістали... До мене приправили, щоб вашій мамі одніс (А. Хижняк); — Нащо напросився (Федір) доправити ліки? Їх би давно привезли підводою (Ю. Мушкетик); — Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу (казка); Аж з Райну й Угорщини бочками провадили райнське і усякі напитки (О. Стороженко); В матеріальному смислі не бракувало їй нічого: Олекса достарчав їй усе, давав багато грошей (Г. Хоткевич); — Будемо багатші, ми тобі й автомобіля до райцентру припхаємо (Ю. Яновський); Підприємець.. законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (І. Франко); Грузовики підвозять дерево, дошки... залізо, гвіздки, устаткування (О. Донченко); — Хочеться пивка. В наше село завозять не часто (Є. Гуцало); Тільки лодії пристали до жовтих круч Почайни, як туди прийшли купці, пригнали вози (С. Скляренко); Жолкєвський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (З. Тулуб); Він прикотив з полонини повен віз масла і бринзи (Ю. Козланюк); Восени старий возами вивозить на торг карасі і коропи (М. Стельмах); А до того пана та часто приїздили солдати за кіньми, бо він постачав реманент у війська (збірник "Народні оповідання"); — У цих ящиках дорогоцінна машина. Вона.. подаватиме воду на поле (Ю. Збанацький); Щось було знадобилось Ярошенкові у волості, так він ледве волами дотягнув (В. Речмедін); Другого дня вони приїхали по окоренка парою вироблених волів і, поки доволокли його ..до хати, так вбилися, що Параска захворіла (В. Дрозд); Вони ледве дотаскали їх (книжки) до дома Воздвиженського й сховали в скриню на самісіньке дно (І. Нечуй-Левицький); — Коні, воли гульма гуляють. Запрягти в бочки і з Гнилиці навпростець, через пар підкинути воду (І. Ле).