поставити

ПОСТА́ВИТИ¹, влю, виш; мн. поста́влять; док., кого, що.

1. Примусити когось або допомогти кому-небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення.

Максим поставив Андрія на ноги: – Хрестись (М. Коцюбинський);

// безос.

Раптом його мов вітром поставило на ноги (Яків Баш);

// Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де-небудь.

Москалі зараз і підхопили його [Йосипа], поставили у станок, зміряли, обдивилися (Панас Мирний);

Христина крутнулась і через одну хвильку привела під руку Марту Кирилівну і поставила її рядом з Бичковським перед килимом (І. Нечуй-Левицький);

Ось підійшли [конвоїри] близько й поставили дівчину під риштовання. Чому не плаче? Чом не кричить? (М. Коцюбинський);

Полонених поставили на валу (О. Довженко);

// у сполуч. з деякими присл. Примусити кого-небудь стати в якусь позу, позицію.

Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник і, смикнувши вуздечку, поставив сірого в яблуках огиря дибки (Н. Рибак).

2. перев. у сполуч. з інфін. Наказати кому-небудь виконувати якусь роботу (звичайно стоячи).

Проскурниця звеліла Мелашці помить руки і поставила її в кінці стола вироблять проскури (І. Нечуй-Левицький);

// ким, за кого, рідше на кого – що, розм. Призначити на якусь посаду, роботу.

Вже перестав [хлопець] думати, що на дяка не поставили, думав, якби-то видужати, та піти, поїхати... (Марко Вовчок);

На північну дільницю тунелю Мухтаров поставив виконробом інженера Мацієвського (Іван Ле);

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський).

3. Направити куди-небудь для виконання якогось доручення, завдання, розташувати в певному місці (для ведення бою, охорони і т. ін.).

Становий поїхав в місто і поставив на варті десяцьких на всю ніч (І. Нечуй-Левицький);

Ми, встановивши кулемети на належних точках, поставили найкращих стрільців по садках і так ударили з усіх боків, що за якийсь час німці здалися на нашу милость (Ю. Яновський);

* Образно. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово (Т. Шевченко);

// перев. у сполуч. зі сл. на квартиру, розм. Помістити кого-небудь десь для проживання або на ночівлю.

Одна тілько й осталася В Батурині хата! І в тій хаті поставили Царя ночувати, Як вертавсь із-під Полтави (Т. Шевченко);

– Як де недалеко поставлять, то, може, коли прийду, а як заженуть куди далеко, то вже хіба аж за п'ять років вернуся (Леся Українка);

На квартиру до них поставили двох гітлерівців з місцевого гарнізону (Ю. Яновський).

4. перен. Змусити кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини.

Глибока різниця в поглядах та переконаннях поставила його з Оленчуком у різні табори (О. Гончар);

– Подумайте хоч, у яке становище поставила б мене подібна розмова... (Іван Ле);

// у сполуч. зі сл. себе. Примусити поважати себе, викликати повагу, шанобливе ставлення до себе.

Так уже зумів себе дід поставити, що його вважали дідом “правильним” (Г. Хоткевич).

5. заст., міф. Створити ким-, чим-небудь; обернути на когось, щось.

Скажи ж мені, мій братику, Королевий цвіте: Нащо мене Бог поставив Цвітом на сім світі? (Т. Шевченко);

– Ся держава, де тепер і люди, і звірі, і птахи перемінені на каміння, колись була багата й жива... Я – її цар. Але один змій-чарівник позаздрив і всіх поставив каменем (В. Королевич).

6. Надати чому-небудь вертикального положення; розташувати, укріпити щось вертикально.

І над шляхом в полі Височенний хрест поставив [Максим]... Зо всього роздолля Широкого було видно (Т. Шевченко);

Парубок востаннє, мов граючись, махнув косою й поставив її сторч (Г. Хоткевич).

7. у сполуч. з деякими присл. Надати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного прислівника).

Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився (М. Коцюбинський);

– Доволік ото він до плоту [дубок], поставив руба, перекинув через пліт – аж гупнуло! (Г. Хоткевич).

8. Помістити куди-небудь, розмістити десь.

– Отой стільчик візьми, Христино, – порядкує панич, – та постав серед хати (Панас Мирний);

В хату увійшла восьмилітня Харитя і поставила коло печі відро (М. Коцюбинський);

Під'їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня й одчинив їх. А тоді поставив коня в конюшню, а корову до ясел прив'язав (А. Головко);

– А це ми конфіскуємо, – каже Яцуба і обома руками бере зі столу Віталиків передавач. – Постав на місце, – перепинила Яцубу Лукія (О. Гончар);

// Подати на стіл (страви, напої і т. ін.).

Поставили на стіл вареників макітру І пляшку – свашку всіх мирян (Л. Глібов);

Ввечері зварила Настя вечерю й поставила перед Гнатом (М. Коцюбинський);

Другого дня справили весілля. Цар поставив їм таку гостину, що навіть Поїдайло і Попивайло були задоволені (В. Королевич).

9. також з інфін. Установити де-небудь з певною метою.

Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар (І. Котляревський);

Сільце поставить та пташок ловить, а послі їх душить (Ганна Барвінок);

Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю і кілька шматків кизяку. Швидкими, звичними рухами розпалив вогонь і поставив розігрівати вечерю (З. Тулуб);

// Прикріпити до чогось, установити на чому-небудь для роботи, дії і т. ін.

– Замість весел – можна поставити невеликий мотор (Ю. Яновський);

// Пришити, прибити і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту.

То тієї, то другої неділі навідувалися онуки, і вона завжди турбувалася, аби напоготові був гостинець для них. А як не було гостинця, то вона чи латку поставить, а чи дрібненькому носа витре (Є. Гуцало);

// З лікувальною метою прикласти до якої-небудь частини тіла.

Прийшов доктор, звелів її роздягти й покласти на постіль, поставив горчишники [гірчичники] (І. Нечуй-Левицький).

10. Написати щось, зробити напис на чому-небудь.

Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки “друкувати”, поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський);

Вигукуючи прізвища, есесівець поставив в списку номери (А. Хижняк);

Поставити розділові знаки;

// Записати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін.

Учитель аж позеленів і, пошаривши в книжці, поставив здоровенну ноляку (Панас Мирний);

Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (О. Донченко).

11. розм. Збудувати, спорудити що-небудь.

Постав хату з лободи, та в чужую не веди (Номис);

– Не журись, жінко, ось поставлять фабрику, тоді зароблю дещо... (М. Коцюбинський);

* Образно. Я пам'ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (М. Зеров).

12. у сполуч. зі сл. справа, робота і т. ін. Налагодити, організувати.

– Школу постав так, щоб виходили з неї не писарі-п'явки, а грамотні люди (Панас Мирний);

– Навіщо він [млин] Сидорові? Все одно той ради йому не дасть, а він, Когут, знає, як діло поставити треба (І. Цюпа).

13. Показати на сцені виставу, здійснити режисерську підготовку спектаклю.

Бачила вчора й сьогодні Стефаника .. Написав оце драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Леся Українка);

[Ріхтер:] Ми зібралися саме для того, щоб обговорити питання, як нам організувати театр і поставити цю п'єсу (В. Собко).

14. Запропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловити певні вимоги, побажання і т. ін.

Написав [Мержинський] мені.., що я добре б зробила, коли б послала .. свою драму, а він би дав Кропивницькому для постанови і наглянув, щоб мої умови, які я поставлю, були достатньо виконані (Леся Українка);

Орися .. рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник).

15. у сполуч. з деякими ім. з прийм. Визнати чим-небудь, оцінити, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного іменника).

Ніхто не сміє вам любов поставити в провину (П. Дорошко);

Ритмічно-інтонаційна гнучкість поезій [М. Вінграновського] гідна подиву. Авторові можна поставити в заслугу розширення віршових форм української поезії (із журн.).

16. заст. Прийняти яке-небудь рішення; вирішити, ухвалити.

Скликали річ посполиту – Поставить, як іти в поход [похід] (І. Котляревський);

Часу до весни лишалося небагато, а Химочка поставив для себе – вийти в поле цілим селом (Г. Епік);

// Запровадити.

Княгиня Ольга теж брала дань, пізніше поставила уроки й устави (С. Скляренко).

Бра́ти / взя́ти (поста́вити) під сідло́ див. бра́ти;

Бра́ти (ста́вити) / взя́ти (поста́вити) під су́мнів (під су́мніви) див. бра́ти;

Дава́ти (ста́вити) / да́ти (поста́вити) обі́д див. дава́ти;

(1) Поста́вити в ряд кого; Поста́вити по́ряд (на́рі́вні) з ким – чим:

а) вважати рівноцінним; прирівняти.

Чеський журнал назвав Тичину “одним з найбільших ліриків слов'янства”, а англійський критик Джон Фут поставив його у ряд найоригінальніших поетів світу (з наук.-попул. літ.);

б) зробити рівним, однаковим у чомусь; зрівняти.

От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї – маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері, а та тільки ласкаво дивиться, неначе посміхається. Велика сила любові дала оцим звірятам красу й поставила їх нарівні з усім сотвореним (Г. Хоткевич);

(2) Поста́вити гвинті́вку (рушни́цю) на бойови́й звід, військ. – привести вогнепальну зброю в стан готовності до пострілу.

Поставивши гвинтівку на бойовий звід, Данько походив по садку, виглянув на вулицю, потім неквапом спустився городом до річки (О. Гончар);

(3) Поста́вити копу́ – скласти певним способом 60 снопів хліба.

[Пріська:] А в жнива було півтори копи, як один снопок, поставиш та й додому зарані підеш (С. Васильченко);

(4) Поста́вити могори́ч (могорича́) кому – почастувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.).

Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок. Він поставив їм могорича і вже в згоді з ними вернувся на вулицю (І. Нечуй-Левицький);

Упрохає [Клим] писаря та старшину, поставить могорич або одмолотить днів зо три – і Петрика приймуть до волості (С. Васильченко);

(5) Поста́вити над ким – призначити головним, дати владу над ким-небудь.

– Нащо ти, тату, так сприяєш Юрушеві, що поставив Юруша так високо над усіма? (І. Нечуй-Левицький);

(6) Поста́вити на рейд (ре́йді), мор. – помістити (судно) на місце якірної стоянки поблизу порту.

[Адмірал:] Лейтенанте, вранці міноносці треба вивести з бухти і поставити на рейді (О. Корнійчук);

(7) Поста́вити на ца́рство – зробити царем;

(8) Поста́вити обі́д кому – почастувати обідом кого-небудь, влаштувати обід для когось.

– Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (І. Котляревський);

(9) Поста́вити печа́тку – притиснувши печатку до паперу, сургуча, зробити відбиток; печаткою засвідчити чинність якогось документа.

Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, геть печатку царську поставив (з казки);

“Любий! Ти ублагай Мецената, нехай лиш печатку поставить!” (М. Зеров);

(10) Поста́вити пласти́нку – покласти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання.

Никанор Іванович завів грамофон і поставив пластинку “Ой, казала мені мати” (А. Головко);

(11) Поста́вити пло́мбу – заліпити пломбою дірку в зубі.

Зубний лікар школи на хворий зуб Юркові пломбу поставив (з газ.);

(12) Поста́вити реко́рд:

а) досягти найвищих показників у спортивних змаганнях.

Ну, Еріка, ти не обманула моїх сподівань. Хоч рекорду й не поставила (В. Собко);

б) мати найбільші досягнення в якій-небудь ділянці праці, галузі господарства тощо.

– Ну, я дав високий урожай, поставив, як пишеться, рекорд – так це ж і не дивно, бо я з діда-прадіда на землі (Ю. Яновський);

(13) Поста́вити самова́р – розпалити вогонь у наповненому водою самоварі.

– Посидь. Я скажу, щоб поставили самовар, нап'ємось чаю, – сказав Василь і почервонів (Панас Мирний);

Кумиш .. позичила у Зейнеб самовар, поставила його і помчала до Кульжан по цукор: знала, що дівчина завжди її виручить (З. Тулуб);

(14) Поста́вити [свій] пі́дпис:

а) розписатися.

Не встиг він поставити свого підпису, як до контори під'їхала Кузева машина і з неї вискочив Бабенко (М. Руденко);

б) підписатися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення.

Згадають люди колишні і недавні муки воєн, всі криваві покоси воєнних жнив і без найменшого вагання поставлять свої підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру (І. Волошин);

(15) Поста́вити сві́чку – відповідно до церковного звичаю, приліпити, прикріпити запалену свічку перед образом святого.

Виблагала Тую копійчину... Та пречистій поставила Свічечку за сина (Т. Шевченко);

Ото покаялась я, .. поставила перед образом свічку та й заспокоїлась (І. Нечуй-Левицький);

Бабуся перед .. образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися (М. Стельмах);

(16) Поста́вити ча́рку (пля́шку і т. ін.) кому – почастувати кого-небудь горілкою, вином.

– Ти знаєш, як твого батька упрошував Сафрон у революцію зайти до нього? Він не тільки чарку поставив би Тимофієві (М. Стельмах);

Ста́вити / поста́вити ва́рту (сторо́жу, карау́л і т. ін.) див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити діа́гноз див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити до́слід див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити запита́ння (пита́ння) див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити печа́тку див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити по́руч див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити по́ряд див. ста́вити;

Устано́влювати (дава́ти, ста́вити і т. ін.) / установи́ти (да́ти, поста́вити і т. ін.) реко́рд див. устано́влювати.

△ (17) Поста́вити го́лос, мист. – спеціально навчити кого-небудь правильно співати, вільно володіти голосом, якнайкраще використовувати свої вокальні дані.

Зустрічаючись на співках, Проскуров якось запросив його [Захара] додому, щоб спробувати і поставити голос (Іван Ле);

(18) Поста́вити (помісти́ти) на відгоді́влю, с. г. – перевести худобу на режим посиленого годування для збільшення живої ваги.

Ранньої весни зняли з контрактації 100 бичків і поставили їх на відгодівлю (з публіц. літ.);

Відсоток реалізованих свиней вираховували способом поділу кількості реалізованих товарних свиней на кількість свиней, яких помістили на відгодівлю (з газ.).

◇ (19) До сті́нки (рідко му́ру) поста́вити – розстріляти.

– Пам'ятаєш, відсилав я тебе із пістолетом у степ. То була проба на віру. Чкурнув би ти з ним – мене б до стінки поставили (Григорій Тютюнник);

Опусти́ти (спусти́ти, поту́пити, поста́вити, встроми́ти, ври́ти і т. ін.) / опуска́ти (спуска́ти, ста́вити, встромля́ти, врива́ти і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) [в зе́млю (додо́лу)] див. опуска́ти;

Перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки див. перево́дити;

(20) Поста́вити в (у) куто́к – покарати дитину, примусивши її до якоїсь дії.

Мама поставили Данилка у куток і молять [моляться] Богу: проказують молитви, щоб Данилко їх повторював (Ю. Яновський);

(21) Поста́вити на коле́са – забезпечивши власними транспортними засобами, зробити пересувним, мобільним що-небудь.

Тепер Вася вирішив будь-що поставити роту на колеса (О. Гончар);

(22) Поста́вити на мі́сце кого – певними діями, зауваженнями змусити когось опам'ятатися від зарозумілості, нескромності і т. ін.

Чумакова мова починала тішити Обухова. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Ю. Збанацький);

(23) Поста́вити на но́ги:

а) (кого) виростити, виховати і т. ін. когось.

– Я круглий сирота: ні роду, ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Г. Квітка-Основ'яненко);

Каленик Романович і Ганна Сильвестрівна усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік (І. Сенченко);

// допомогти кому-небудь утвердитися, підтримати когось.;

Поста́вити на рі́вні но́ги.

На флоті Павло був веселий, кмітливий і швидкий, як чайка в польоті. Це з ним тут щось сталося. Треба його поставити на рівні ноги, розбудити, щоб прокинувся назавжди (В. Кучер);

б) (кого) ви́ходити після хвороби, вилікувати когось.

Дбайливі лікарі поставили її на ноги після перенесеного жахливого голодування, після запалення легенів (А. Хижняк);

// допомагати чиємусь одужанню, оздоровити когось.

– Ні, мамо, ви вистудились, не гляділи себе... І тільки сильні ліки зможуть вас поставити на ноги (з газ.);

в) (що) закласти основу для розвитку чого-небудь; відбудувати щось.

Все господарство молоді на ноги поставили, і люди зажили (з газ.);

г) (кого, перев. зі сл. всіх) спонукати до якоїсь діяльності, викликати зацікавлення чимсь і т. ін.

Чутка про скликання загальних зборів горохом розкотилася по селу ще зрання і враз поставила всіх на ноги (Г. Епік);

Всіх поставить [Яцуба] на ноги, щоб тільки захистити дочку і викрити злочинне кубло, якщо воно там, в інституті, завелося (О. Гончар);

(24) Поста́вити на пе́рший план – визнати найголовнішим, надати чому-небудь особливо важливого.

Свою письменницьку майстерність він [О. Довженко] поставив на перший план (із журн.);

(25) Поста́вити на плюс кому, що, книжн. – вважати щось зроблене хорошою справою; позитивно оцінити чийсь учинок.

– Все-таки образливо, що цього маленького геройства ніколи й ніхто не помітить і не поставить тобі на плюс (М. Хвильовий);

(26) Поста́вити на своє́му – зробити що-небудь за своїм бажанням.

Він знав, що дочка поставить на своєму, коли того схоче, і не сперечався (І. Нечуй-Левицький);

Якась упертість заволоділа нею, і просто хотілося поставити на своєму (Г. Хоткевич);

(27) Поста́вити на чолі́ кого, чого – зробити керівником, вождем кого-, чого-небудь.

Цілий сезон він був на чолі студентського будівельного загону (з газ.);

(28) Поста́вити під арши́н, заст. – взяти в рекрути.

А завтра їх поставлять під аршин;

(29) Поста́вити / ста́вити догори́ нога́ми що:

а) докорінно змінити що-небудь, зробити зовсім не таким, як було.

[Зуб:] Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (В. Собко);

б) по-іншому розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь нового (часом протилежного) змісту, значення.

Нова інформація, що надійшла, все поставила догори ногами (з газ.);

(30) Поста́вити (розста́вити) / ста́вити кра́пку ([всі] крапки́) над “і”:

а) з'ясовувати все остаточно, до кінця.

Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер);

б) завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось.

Поставити крапку над “і” – то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак);

Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки (Ю. Мушкетик);

(31) Поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому – використати, застосувати що-небудь в інтересах когось, чогось; змусити служити кому-, чому-небудь.

Треба поставити на службу [людям] всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (О. Гончар);

Справа честі – повністю відмобілізувати і поставити на службу науково-технічному прогресу великий науковий потенціал (з газ.);

(32) Правце́м поста́вить кого, безос., зневажл. – помре хтось.

Був би він рядовим – давно б лежав на операційному столі. А велике начальство само командує. Козириться, поки його правцем поставить (С. Голованівський);

(33) Правце́м (у праве́ць) поста́вити кого:

а) померти.

Був би він рядовим давно б лежав на операційному столі. А велике начальство само командує. Козириться, поки його правцем поставить (С. Голованівський);

б) остовпіти від несподіванки.

Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний);

Ста́вити (кла́сти) / поста́вити (покла́сти) на карб див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити ва-ба́нк див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити (зіста́вити і т. ін.) збро́ю (гвинті́вки, рушни́ці) в ко́зла (ко́зли) див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити знак рі́вності див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити кра́пку див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на гре́чку див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на ка́рту див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на кін див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на колі́на див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на сце́ні див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на широ́ку но́гу див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м, рідше усто́рч) див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити підні́жку див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити під рушни́цю див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити під уда́р див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити собі́ мето́ю (за мету́) див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити стіну́ див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити хрест див. ста́вити;

Ста́вити (станови́ти і т. ін.) / поста́вити і т. ін. до стіни́ див. ста́вити;

Ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру) див. ста́вити;

(34) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] у праве́ць (прямце́м, правце́м і т. ін.) поста́вило (хто поста́вив) кого, безос. – хтось заціпенів на місці; остовпів.

Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний);

Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний).

ПОСТА́ВИТИ² див. поставля́ти.